Уночі в четвер, 23 березня, о 2:45 ночі в місті Балаклія, що в Харківській області, вибухнув один з найбільших складів боєприпасів. Інформація про це з'явилася спочатку в соцмережах, а згодом її підтвердила влада. Загальна площа арсеналу становить 368 гектарів, на ньому були розташовані близько 138 тисяч тонн боєприпасів. Вибухи на складі ракетно-артилерійського озброєння в місті Балаклія Харківської області відбулися через диверсію. Про це заявив головний військовий прокурор України Анатолій Матіос на своїй сторінці в Facebook.

Блогери активно коментують цю надзвичайну подію. 

То, что произошло в Балаклее это не катастрофа, а тревожный сигнал. У нас война. На территории Украины действительно "работают" российские ДРГ. И об этом нельзя забывать​ и это надо учитывать при формировании систем безопасности стратегических объектов.

Ведь у нас есть не только склады, но и АЭС или другие объекты, которые могут стать целями для диверсантов.

Хотя в ситуации с Балаклеей я бы не сбрасывал со счетов человеческий фактор или халатность. Увы, но идиотов и расхитителей сбрасывать со счетов нельзя. Надеюсь, что в ближайшее время ситуация прояснится.

Борислав БЕРЕЗА 

Читайте також: Над Балаклеєю закрили небо в радіусі 40 кілометрів - Мінінфраструктури

"Головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що причиною вибуху на складах боєприпасів в Балаклії стала диверсія".

Не можу ніяк оговтатись, відчуваю шалену злість. На складах боєзапасів не було надійної охорони?? І сигналізації не було? Війна, кожен день обстріли, поранені, вбиті, а в країні все звично робиться через ж...у, абияк. Ну скільки ж можна!

Останнім часом постійно відчуваю роздратування, особливо читаючи вісті з "внутрішніх фронтів" - якісь хитромудрі інтриги, чвари, словом, це десь там - трагедія. а тут - непристойний фарс.

Ну схаменіться же! Невже ви не відчуваєте, як до нас йде вже відомий звірьок з півдня (ні, не той, що ви подумали, а на букву "п...)

Я їжджу в метро, ходжу по вулицях, відчуваю людські емоції. Не кажучи вже про соціологію, яку останнім часом не можна "читати без брому".

Слухайте, хоча б заради власної безпеки на час війни покиньте інтриги і займіться країною! Доведіть, що наша історія рухається не по колу, а хоча по спіралі.

Ірина БЕКЕШКІНА 

То, что это диверсия - и не сомневаюсь. Тут матиос прав. Другое дело, что, видимо, диверсанты в нашем понимании - разные.

Одни диверсанты хотят нанести урон обороноспособности, другие - скрыть чудовищную коррупцию в армии. Причем, и первые и вторые всегда будут кивать друг на друга.

Хотя кто его знает, может диверсанты договорились одним махом двух зайцев убить? И страну ослабить, и партнеров в МО выручить?

Лиза БОГУЦКАЯ

Матиос сообщил, что в Балаклее хранилось 138 000 тонн боеприпасов. Это не просто боеприпасы, это не деньги, это ОБОРОНОСПОСОБНОСТЬ СТРАНЫ.

Это стратегический склад у линии фронта. У меня только один вопрос - кто заплатит за этот феерверк? Садовой, Парасюк? Где там Главнокомандующий, что он скажет? Он у нас любитель счета выставлять.

Сергей МАКСИМЮК

Це - територія складів в Балаклії. Ви розумієте ступінь епік фейлу?

Тут не тільки погони - фуражки мають полетіти!

Назар ПРИХОДЬКО 

Когда служба безопасности Украины занимается, в основном, обеспечением безграничной власти президента и борьбой с его политическими оппонентами, а тысячи силовиков охраняют правительственные здания в Киеве, а не стратегические военные объекты - тогда и происходят такие диверсии, как та, что произошла этой ночью на военных складах в Харьковской области.

Максим ИВАНИЩЕВ

Взрывы на артскладах под Балаклией. СБУ говорит диверсия, а я думаю, обычное наше распи*дяйство, которое порой хуже всяких диверсантов. С удовольствием готов ошибиться.

Андрій БУЛГАРОВ

Наблюдая ленту удивляешься какие логические цепочки выстраивают в связи с диверсией в Балаклее. И о двойном гражданстве и о коррупции. Права растений-эндемиков разве что не приплели.

Основной же вопрос состоит не только в том, кто и в какой мере недоработал. Очевидно, что система контрразведки дала сбой и этому надо будет дать адекватную оценку.

Основной вопрос состоит в том, какие цели преследует Россия. Подрыв складов мог быть как и отдельной диверсией. Так и частью подготовки к наступательной операции российских войск.

Последние сводки неутешительны - интенсивность боев резко возросла. Ни одни сутки не проходят без гибели украинских воинов. Это все происходит на фоне ухудшения внешнеполитической ситуации для России. Шансов для заключения "большой сделки" с США не осталось. Европейская политическая система нашла способ сопротивления пропутинским коррумпированным политикам. Санкции никто не снимает. А ситуация на Ближнем Востоке развивается по сценарию умножения хаоса, который пожирает время и ресурсы.

Это вынуждает Путина искать выход из тупика.

Стратегически вариантов всего два. Либо некая "разрядка". Не обязательно в форме выполнения "Минска". Хотя бы в форме замораживания войны и превращения "ЛДНР" в новые непризнанные квазигосударства. И в форме обязательств невмешательства в западные политические системы.

Однако эта стратегия вряд ли будет применима для Путина, так как никак не вычёркивает из уравнения существующей константы - Крыма. Донбасс, Сирия и слив коллективного европейского "ле пена" - это ситуации моделируемые. Крым же для Путина - фундамент собственного политического мифа.

Поэтому Путин может снова избрать сценарий новой эскалации. В котором Россия выступит ещё более активным мировым дестабилизатором. Пойти ва-банк. Не факт, кстати, что именно в Украине. Может быть Карабах, может быть Латинская Америка. Но угроза резкой эскалации российской агрессии против нас все же увеличивается.

На этом фоне хочется ещё раз напомнить о том, что наша основная задача - не допустить хаоса и развала государства. Сохранить политическое и национальное единство вокруг ключевых ценностей - свобода, достоинство, Украинское государство. Несомненно, система Кучмы, которая усилиями отдельных политиков пытается реставрировать саму себя, должна быть повержена.

Но победа над системой в наших головах не должна быть равна победе над государством и его институтами. Демонтаж нужно осуществлять плавно, хладнокровно и без истерик. Не разрушением, но созиданием. Созиданием государственных институтов, созиданием нового конституционного договора, созиданием нового стандарта общественно-политических отношений. Вільна людина, вільна громада, вільна Україна!

Сергей ВЫСОЦКИЙ

Вибухи в Балаклеі. Як не втонути в пошуках винних.

Вибухи на складах під час війни - це трагедія. Але куди більша трагедія не робити з цього висновків і все перевести в сферу піара.

Чи правий Полторак, коли говорить, що ці вибухи не вплинуть на обороноздатність, навіть якщо він і дещо лукавить? Він абсолютно правий. Бо найгірше зараз - це вносити паніку і лякати нас всіх тим, що все пропало. І я впевнений, що маса експертів, які вчора говорили про мову, а позавчора про газ будуть кричати, що нам нічим воювати.

Чи правий Матіос, який говорить, що це теракт, через годину після початку вибухів? Я вважаю, що правий. Це теракт. Не треба зараз займатися самоіронією і самознущанням. Це війна і тут нас наш ворог нас переграв. Єдине, що повинно вирішити СБУ чи не було тут зради. І зрадника треба акуратно поставити до стінки. Головне це зробити тихо. Без публічних судів в прямому ефірі, які стануть майданчиками для сепаратистів.

А тепер про майбутнє. Ці вибухи - не лише виклики. Це перш за все можливості. Може просто прийшов час почати будувати патронний завод і перестати купувати набої у чехів за шалені гроші? Може пора подумати про збільшення виробництва артилерійських снарядів?

Може взагалі варто переглянути оборонні замовлення?

Ми якось різко забули про те, що в нас війна. Ми живемо в теплій ванній і вважаємо, що це десь там далеко і нас це не стосується. І сьогодні, коли ви будете писати свої пости в ФБ перестаньте рефлексувати. Рефлексія призводить лише до одного: до бажання здатися.

Але це ж так складно сказати собі, що я готовий здатися. Тому ми продовжуємо рефлексувати і рефлексувати.

Якщо хочеться якихось дій, може зробити бодай щось маленьке - з'їздити в шпиталь, дитячий будинок. Просто допомогти комусь. А вже потім трошки порефлексувати. І, що важливо, ніякі Порошенко, Тимошенко чи Вілкул Вам цього не завадять зробити.

Вадим ДЕНИСЕНКО