Я була тут рік тому. За рік зруйноване селище розбили ще більше. Тепер це просто груди цегли, які захищають наші військові.

Це Піски. Селище під самим Донецьком. Колись елітне. Тут жили «по-багатому» - мали гарні будинки, дивани зі стразами і гарних домашніх тварин, які тепер тиняються позиціями наших бійців.

Піски відвойовані українською армією з липня 2014 року. Але бої не припиняються ні на день. Бойовикам це селище, ймовірно, зовсім не потрібне, але війська ЗСУ тут як кістка у горлі.

Читайте також: Залпы, разрывы, разрушенные дома, погибшие люди... Реальность Донецкой области

Колись тут жило більше двох тисяч жителів. Тепер лише дев'ятеро. Тут немає ані магазинів, ані аптек. Ні води, ні світла, ні газу. Піски визнані непридатними до відновлення. Коли закінчиться війна це залишиться мертвою зоною. Раною на нашій землі.

Війні все рівно кого вбивати і що руйнувати. Вона не буде питати що для тебе дороге і чого ти найбільше боїшся втратити. Війна - безжальна і зла. Нічого в ній немає романтичного і гарного.

А в нас є. Наша земля, наші заходи сонця і світанки, наша армія. І нам є заради чого боротися з війною,тож не забудьте перед вихідними допомогти своїй армії, щоб ваше місто, чи село не було визнаним не придатним до відновлення.

Читайте також: Многие российские города будут разрушены в ближайшие десятилетия - блогер

*на фото: клуб, музична школа, бібліотека - як тільки той будинок у Пісках не називають. Колись це було приміщенням, де жили культура і дозвілля...