Після «надцятої» спроби і вмовлянь «проходьте в середину вагону» машиніст нарешті утрамбував електричку. Двері зачинилися, і потяг «Київ - Козятин» важко рушив з місця, показавши хвіст кільком десяткам пасажирів. Останні ж, не потрапивши до вагонів, посилали йому наздогін «міцні» слова.

Мені пощастило втиснутися в цю електричку, і я, стоячи, як оселедець у банці, майже 50 хвилин їхав до Василькова. Дорогою шестивагонний переповнений потяг не міг затиснути всередину ще багато пасажирів на наступних станціях, бо ті, хто стояв у тамбурах і вагонах, боронили свою територію до останнього відірваного ґудзика на пальті.

Читайте також: Укрзалізниця вирішила замінити всю постільну білизну

Дивлячись на все це, я шукав відповіді на одне запитання: «Скільки університетів потрібно закінчити і яким високооплачуваним менеджером потрібно бути, щоб правильно скласти графік руху електричок, розумно розподіливши на залізничних напрямках транспортні засоби?!»

Передбачаю виправдальні пояснення «Укрзалізниці» на кшталт: для задоволення приміських пасажирських потреб у нас не вистачає достатньої кількості рухомого складу, та й самі приміські перевезення збиткові, але... Але це є не що інше, як переведення стрілок безвідповідальної роботи деяких чиновників компанії і не витримує жодної критики. Бо, по-перше, за повідомленням прес-служби «Укрзалізниці», транспортне відомство отримало торік очікуваних (!) 303 мільйони гривень прибутку, виконавши «у повному обсязі свої зобов'язання перед державою». В «Укрзалізниці» навіть запевнили, що 2016-го компанія сплатила 15 мільярдів гривень податків та обов'язкових платежів, перевезла 344 мільйони тонн вантажів та 439 мільйонів пасажирів (2015 рік, для довідки, «Укрзалізниця» завершила зі збитками, що становили 16,8 мільярда гривень).

Що ж до нестачі приміських електричок, то поки за найближчі п'ять років компанія придбає й відремонтує 96 тисяч одиниць рухомого складу, на що інвестуються мільярди гривень, варто було б правильно розпорядитися тим транспортом, який є. Пасажирів нині перевозять в основному електропоїзди, сформовані з шести-восьми вагонів. Є, щоправда, й такі, де задіяно по десять вагонів. Але вони вважаються комфортабельними (мабуть, тому, що там є провідники й у вагонах та туалетах чистіше). Цей транспорт курсує на далекі відстані. У передсвяткові й святкові дні його комфортабельні вагони заповнені майже повністю. А от у будні «регіонали», як їх ще називають, перевозять в основному повітря.

Чому таку електричку в робочі дні не задіяти на «внутрішні» маршрути, наприклад, на рейси того ж фастівського напрямку, а «шестивагонку» - пустити до Рівного чи Зернового? Ніхто від такої рокіровки не буде в програші й додаткових витрат це не потребує! Але керівництво Київської дирекції пасажирських перевезень чомусь не вважає за потрібне забивати собі голову такими «дурницями». Набагато ж легше свою нетурботу про пасажирів виправдати браком електричок і тим, що органи місцевої влади невчасно і несповна розраховуються із залізничниками за перевезення пільгових категорій пасажирів.

Але «закрити» рота обуреним приміським жителям Київської та інших областей, для яких залізничні перевезення - це не лише послуга, а й соціальний порятунок, стає з кожним днем усе важче. 28 березня я їхав з Василькова до Києва на роботу і пасажири переповненої «шестивагонки» готові були перекрити залізничні колії. Людей обурило повідомлення, що обслуговувати їх будуть відтепер електрички із шістьма вагонами. Окрім того, злі чоловіки та жінки лаяли на чому світ стоїть авторів недолугого графіка руху електричок, який змінився на «літній» з 26 березня. В усіх пасажирів склалося враження, що писала той графік людина, котра точно не користується послугами приміських електропоїздів.

Для прикладу візьмемо ту ж напружену ділянку фастівського напрямку: щодня о 9.47 з Києва відходить електропоїзд до Козятина. Тиждень-два і в киян «підуть» городи, які розташовані в районі, наприклад, села Глевахи Васильківського району. Якщо ти не влізеш у шестивагонну електричку о 9.47, то змушений будеш чекати на наступну аж (!) до 12.39. І теж - «дальню», до Миронівки! За майже три мертві транспортні години її городяни-пасажири «заб'ють» теж, як-то кажуть, по зав'язку. А скільки людей позбирається за цей час на платформах станцій, через які проїжджатиме електричка? Звісно ж, неважко здогадатися, якими словами вони згадуватимуть залізничників, котрі випустять у рейс до Миронівки такий комфортний для них транспорт?

Читайте також: Поезд из Николаева во Львов. 800 километров за 22 часа. В 19 веке быстрее добирались

Але на цьому незручності для пасажирів через графік руху поїздів ще не вичерпуються: якщо хтось не сяде на миронівську електричку о 12.39, то наступна, до Фастова, у будень, буде аж о 13.53! В суботу ж і неділю цей рейс скасовується зовсім. Значить, доведеться чекати аж до 14.52! А наступний електропоїзд від'їжджатиме від Києва (і знову до далекого Козятина) о 15.50!

У старому графіку, до речі, теж були такі великі перерви між поїздами. І хоч як пасажири не обурювалися цією «творчістю» залізничників, належних висновків останні не зробили. Тож взимку люди мерзли на морозі та під пронизливим вітором, а нині, мабуть, будуть стікати потом під спекотним сонцем на платформах. Користуйтеся, шановні, послугами «Укрзалізниці»! І люди - пенсіонери та інші громадяни - корстуються, бо діватися їм нікуди. А молодь сідає в маршрутки, віддаючи гроші (на брак яких так постійно жаліються у транспортному відомстві) не «Укрзалізниці», а приватним перевізникам. Тож хочу й сам передати велике вітання з брудної задушної електрички всій команді талановитих залізничних менеджерів.