Можна по-різному привертати увагу потенційних інвесторів до своєї країни: блискучими реформами, як у Грузії чи Сингапурі; гучними скандалами чи ізольованістю, як в Панамі та Північній Кореї; або взагалі військовою агресією, як у Росії, зазначає у своєму блозі на "Новому часі" радниця міністра фінансів України Олена Макеєва. Адже, як кажуть фахівці піару, "поганий піар – теж піар". Цілком можливо, проте в економіці – свої закони: гроші люблять тишу та визначеність у майбутньому.

Читайте також: Нотатки економіста: як перетворити малий бізнес на середній

Саме такий вигляд очима українського аудитора має невелика країна Центральної Європи – Австрія: тиха та спокійна, із візією років так на двадцять уперед. Щороку близько ста лідерів із різних країн на запрошення міністра закордонних справ Себастьяна Курца відвідують Австрію за лідерською програмою "Austrian Leadership Programs", говорять із політиками про світові виклики та знайомляться з відносно невеликими австрійськими підприємствами (так звані приховані чемпіони – "hidden champions"), які займають провідні позиції у своїй ніші на світовому ринкові. Цього року я мала честь взяти участь у цій програмі. І хоча група була абсолютно різнорідною, нас всіх об'єднали навколо австрійських цінностей, ми всі стали трохи більше прихильниками цієї невеликої європейської країни.

Австрія є експортно-орієнтованою країною з чи не найбільшим рівнем оподаткування серед країн Євросоюзу (понад 50%). Є й інші вади: державний борг країни складає 84,5% від ВВП та постійно зростає, за останні п'ять років спостерігається стагнація ВВП, рівень безробіття збільшується, політики не відповідають очікуванням своїх громадян. Як і в будь-якій іншій країні світу, є свої перемоги та поразки. У цій країні говорять відкрито про все, без зайвих емоцій, без популізму, але з гордістю за свої здобутки.

Попри всі наявні виклики, Австрія посідає четверте місце за кількістю прихованих чемпіонів – їх у країні всього 116 компаній. Перше місце належить Німеччині, тут таких компаній 1307, у США – 366, в Японії – 220, а у сусідній Польщі – 27. "Ми формуємо економіку країни, – впевнено заявляють представники середнього бізнесу, члени Федерації Австрійського бізнесу, та запевняють, – ми готові зустрічати майбутнє". Чудовий приклад того, що ставки податків не є ключовим фактором інвестиційної привабливості країни.

Протягом тижня ми відвідали абсолютно різні за розміром підприємства, які належать до середнього бізнесу, різних форм власності – як приватні, так і державні, публічні або винятково сімейні. Абсолютно всім компаніям я ставила однакове питання: "Який відсоток річного доходу ви інвестуєте в наукові розробки (Research and Development – R&D)?" Цікаво, я не зустріла жодної компанії, яка не інвестувала б у майбутнє. Загалом австрійський бізнес інвестує 3% від ВВП країни у наукові розробки та інновації. На виробництві багатьох компаній працюють роботи, ідеальний порядок, визначена місія та стратегія розвитку на п'ять років уперед, високі стандарти якості, відкритість компаній до людей, піклування про своїх співробітників і відчуття впевненості у завтрашньому дні. Саме це робить країну унікальною, а бізнес – ефективним й інноваційним.

Читайте також: Українська економіка: що потребує невідкладного реформування

Інвестування у чемпіонів – бізнесу та суспільства – було б дуже корисним для України. Об'єднуватися потрібно навколо здобутків, а не відчаю та безпорадності. Нам є ким і чим пишатися, але ми мало про це говоримо. Мало хто знає про українських прихованих чемпіонів – як компаній, так і особистостей. Українці надихають своєю волею до свободи, прагненням до європейських цінностей. Ми повинні формувати в людей мислення, орієнтоване на стале майбутнє, віру в найкраще майбутнє. Нам треба із позитивом дивитися вперед, не приховувати та не прикрашати сьогодення, бути чесними перед собою та нашими партнерами, на жалітися, а із високо піднятою головою йти вперед до свого успіху. Успіху кожного українця та країни в цілому.