Конкурс до Верховного суду досягне свого апогею вже 21 квітня, коли розпочнуться співбесіди з кандидатами. Серед суддів, які пройшли попередні етапи та набрали достатню кількість балів, є такі, до кого від початку було найбільше запитань. Тому деякі з них потребують особливого представлення.

Знайомтеся, голова Окружного адміністративного суду Києва – Павло Вячеславович Вовк. На посаді судді Вовк із 2007 року. Вже за три роки він очолює цей стратегічно важливий для влади суд і залишається його незмінним головою дотепер. Перед цим, до початку судової кар'єри, Павло Вячеславович недовго працював у прокуратурі, а згодом був помічником народного депутата, колишнього голови ЦВК та куратора суддівської системи часів Януковича – Сергія Ківалова . Очевидно, саме вплив Ківалова сприяв швидкому призначенню Вовка головою суду, а навики обслуговування влади допомогли йому залишатися головою суду й до сьогодні.

Однак зв'язок із паном Ківаловим не єдине підтвердження очевидного політичного впливу на діяльність судді Вовка. Так, у травні 2016 року журналісти програми "Схеми" зафіксували зустріч Вовка з народним депутатом від БПП Олександром Грановським, якого називають "куратором" влади у прокуратурі і судах.

Посада голови дозволяє Вовкові мати дуже комфортне навантаження. Так, за період із 01.01.2011 по 01.04.2017 у реєстрі судових рішень є 1 633 рішення Вовка. Тоді як, до прикладу, його ж друзі у подорожах Р. Арсірій та Є. Аблов ухвалили відповідно 13 915 та 11 893 різноманітних рішень, тобто увосьмеро більше. Очевидно, основна функція Вовка у суді не є здійснення судочинства. Тому проаналізуймо його діяльність як голови суду. Зокрема, нещодавно Вовк усіх здивував своїм трактуванням законодавства про доступ до публічної інформації. У відповідь на запит Автомайдану щодо видачі судді Аблову службової квартири Вовк заявив, що це конфіденційна інформація, що прямо суперечить законодавству (ч. 5 ст. 6 ЗУ "Про доступ до публічної інформації"). Окрім того, він ще й пригрозив: подання інформаційних запитів може бути розцінено як... злочин.

Але нас це лише стимулювало працювати далі й дуже швидко ми знайшли причину такої агресивної реакції Вовка на наш запит. З'ясувалось, у грудні 2013 року службові квартири, видані п'ятьом суддям Окружного адміністративного суду (Аблову, В. В. Амельохіну, І. М. Погрібніченку, А. Б. Федорчуку, О. О. Власенковій) були виведені з числа службових, а потім приватизовані. Підставою для виведення цих квартир з числа службових стало звернення Вовка.

Розуміючи, що це незаконно, обережний Вовк підстрахувався рішенням суду, яким його було зобов'язано це зробити. Вовк задоволений: "Я не винен, це суд мене зобов'язав". Але саме це рішення суду є прямим доказом, що все робилося під замовлення. Отже, суть схеми така: п'ятеро суддів отримують чималі службові квартири в новобудовах від суду як службові. Щойно отримавши, шукають механізм вивести їх із службових і приватизувати. І такий механізм знаходять: начебто вони не придатні до проживання бо... їх використання потребує матеріальних вкладень.

А тепер стежте за строками:

04.11.2013 судді просять вивести квартири з числа службових.

05.11.13 збори суддів задовольняють їх клопотання і зобов'язують Вовка в 10-ти денний термін подати відповідні заяви. Але Вовк нічого не робить, і обурені судді подають в суд.

Читайте також: Маніпуляції з результатом конкурсу до Верховного Суду: опубліковано статистичні докази

Усім відомо, як роками тягнуться судові справи у судах. А тепер рахуйте, скільки часу судились самі судді. Отже, 26.11.13 року Окружний адміністративний суд передає цю справу до Київського окружного адміністративного суду. А цей суд вже 03.12.13 року відкриває провадження і призначає засідання на 11.12.13. Але так поспішають, що засідання проводять 10.12.13. На нього ніхто не приходить, Вовк не подає жодних заперечень. І вже 12.12.13 суд виносить остаточне рішення – позов задовольнити, зобов'язати голову суду подати заяву про виведення п'яти квартир із числа службових. Ось це рішення. Швидкість розгляду справи, та ще й із передачею з одного суду до іншого вражає, чи не так?

Звісно, рішення ніхто не оскаржує, а 23.12.13 – у перший же день набрання ним чинності, Вовк подає заяву про виведення квартир із числа службових, а 26.12.13 Печерська райадміністрація виносить рішення №710 про задоволення цього клопотання (по квартирі Аблова).

Таким чином, лише за місяць суд позбувся п'ятьох службових квартир. Наразі, відповідно до офіційної відповіді Вовка, жодної службової квартири в Окружного адміністративного суду Києва, зокрема для переміщених суддів немає.

Щоб зрозуміти, скільки держава подарувала цим суддям наведемо лише один факт. У 2015 році суддя Аблов приватизував службову квартиру на малолітнього сина, а 2016 року продав за... 9 100 000 грн! Це відображено в його декларації, а також у заяві, яка розміщена на сайті Вищої ради правосуддя.

Нагадуємо, що саме у цей період, а саме 09.12.13,  Аблов на підставі рішення О. Б. Саніна зобов'язав МВС Захарченка розігнати Майдан. Тепер зрозуміло, чим Вовк мотивував своїх суддів прислухатися до влади.

Отже, одна із п'яти переданих квартир коштувала 9 100 000 грн. Яка вартість ще чотирьох, нам невідомо, однак порядок цін, мабуть, схожий. Все це – збитки держави, які спричинив Вовк – щонайменше, своєю бездіяльністю (не заперечував проти позову), але, очевидно, саме він був і організатором цієї схеми.

Проаналізувавши декларації судді Вовка за 2013, 2014, 2015 і 2016 роки, ми побачили, що фінансово найуспішнішим для нього був 2014 рік. Саме тоді вже колишня дружина судді Вовка заробила не лише біля мільйона гривень, але й отримала у подарунок 400 тис. грн. Решту років ключовими доходами родини Вовк є суддівська заробітна плата.

Щодо майна, то, згідно з декларацією та державним реєстром прав на нерухоме майно, володіє Вовк і його родина квартирою площею 83,9 кв. м., що на вул. Тростянецькій.

Однак це не єдина і не найкоштовніша нерухомість родини судді, але до її набуття сім'я Вовків ретельно підготувалася за вже звичним для чиновників і суддів сценарієм – розлученням.

У травні 2015 року Дарницький суд виносить рішення про розірвання шлюбу. Цікаво, що відповідно до рішення, донька мала б залишитись проживати з батьком, а син із матір'ю. У декларації за 2015 та 2016 ви вже не знайдете дружини, але є двоє дітей. Тобто або сім'я не виконує рішення суду, і батько живе зі двома дітьми, або ж сім'я зовсім не розпадалася та продовжує проживати разом. До речі, за нашою інформацією сім'я Вовків дійсно проживає разом. Це, звичайно, добре, але ж тоді треба декларувати і дружину. Цього не зроблено, і зрозуміло, чому. У 2016 році колишня дружина Вовка стала володаркою чималенького будинку під Києвом. Ви не знайдете цього будинку в декларації судді за 2016 рік, адже нерухомість колишнього подружжя не підлягає декларуванню, однак цікавий факт: до 2016 році цим будинком володіла мати судді Вовка – Зінаїда Зонтова. Для чого матері судді продавати будинок своїй уже колишній невістці? Це додатково підтверджує інформацію про фіктивність розлучення.

Ми навідалися до цього будинку й побачили, що територія та площа будинку значно більша за зазначенні в реєстрі 127 кв. м. Більше того, крім уже збудованого одного будинку на території, яка належить колишній дружині судді, будується ще один чималий будинок.

У нас великі сумніви, що колишня дружина чи матір Вовка має достатні доходи для будівництва таких хоромів.

Читайте також: Кандидати до Верховного суду шокували своїм автопарком. ВІДЕО

Окрім нерухомості, в декларації судді Вовка можна також знайти чимало інших коштовних речей. Наприклад, золоті годинники торгових марок Zenit і Breguet, колекція картин, марок і монет.

Володіє також суддя і недешевим автомобілем Acura MDX 2008 року випуску, вартість якої на сьогодні стартує від 20 тис. дол.

Цікаво, що зарплатня судді дозволяє Вовкові не лише купувати майно й утримувати його, але й розкішно подорожувати. Так, за інформацією правоохоронних органів, з 2012 по 2015 рік суддя Вовк здійснив 33 закордонні подорожі, при цьому частину з них він здійснював чартерними рейсами. Як до Норвегії, куди суддя Вовк подорожував літаком Bombardjer Learjet 60 – виявили журналісти програми "Схеми". Цей літак розраховано на сім-дев'ять пасажирів, до того ж, окрім Вовка, ще одним пасажиром під час цієї подорожі був заступник голови Одеського окружного адміністративного суду – Олексій Колісниченко. Вартість такого чартерного рейсу становить від 19 тис. євро в один бік, що більше за річну заробітну плату судді Вовка.

Чи достойний суддя, витрати якого значно перевищують доходи, а зв'язок з політиками-кураторами суддівського корпусу Ківаловим та Грановським більш ніж очевидні, стати суддею нового Верховного суду? На нашу думку – в жодному разі. Однак, враховуючи достатньо високі оцінки судді Вовка та всі перипетії навколо конкурсу до Адміністративної палати ВСУ – є обґрунтовані побоювання, що зараз робиться усе можливе для потрапляння пана Вовка до нового Верховного суду.