Щороку (а часом і декілька разів на рік) в Україні змінюються рахунки для перерахування єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ). Не став виключенням і цей рік. 14 квітня 2017 року, ДФС України повідомила радісних платників податків: "у зв'язку із реорганізацією територіальних органів ДФС змінено деякі рахунки для сплати єдиного внеску".
Для деяких платників податків ця новина стала неприємним сюрпризом, адже вони ще вранці виплатити заробітну плату та перерахували ЄСВ на старі рахунки. Одразу ж згадалося, що незнання нових рахунків не звільняє від штрафів.

Що робити?
Спочатку необхідно надіслати (поштою із описом та повідомленням про вручення) або віднести у 2-х примірниках до відповідного органу ДФС, лист із проханням перерахувати помилково перераховані кошти на невірний рахунок, на правильний рахунок. Але, оскільки заробітна плата вже виплачена, а ЄСВ формально не сплачений, існує велика ймовірність того, що орган ДФС застосує до платника податків штраф та пеню.
Є два шляхи вирішення ситуації, що склалася. Один шлях - простий, але несправедливий, інший справедливий, але важкий.

Варіант 1: Ось вам гроші, тільки відчепиться від мене.
В цьому випадку, щойно стане відомо що ЄСВ сплачений на неправильний рахунок, треба формувати нове платіжне доручення і знову сплатити ЄСВ (ще раз перевірте номер рахунку). Потім, слід самостійно сплатити пеню, передбачену ч.10 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон про ЄСВ).
Так, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Отже, якщо сума ЄСВ становить 1000,00 грн., за кожний день слід заплатити 1000 грн. х 0,1% = 1 грн. Тобто, якщо В
Також можна сплатити штраф, передбачений ч.11 ст.25 Закону про ЄСВ і забути все наче страшний сон. Але тут є один нюанс. Платник податків можете вирішити, що сума штрафу становить 10% від суми "недоплати" (відповідно до п.6 вказаної норми), а орган ДФС може керуватися п.2 ч.11 ст.25 Закону про ЄСВ і вирішити, що платник має заплатити штраф у розмірі 20%. Тож, краще самим штраф не платити, а почекати на Рішення про застосування штрафних санкцій. Так, принаймні, платник податків буде знати точно: на який рахунок перераховувати штраф.

Читайте також: Молодь проти пенсіонерів

Варіант 2: Ми сплатили ЄСВ повністю і вчасно.
В цьому випадку не слід нічого робити. Платник податків сплатив ЄСВ і крапка. Щоправда, якщо на рахунку платника є "зайві" кошти, то було б доцільно все-таки перерахувати на "правильний" рахунок ЄСВ, відобразити ці кошти в бухгалтерському обліку, як переплату і чекати, коли орган ДФС перерахує кошти платника з неправильного рахунку на правильний. Це буде видно в акті звірки - з'явиться переплата. Навіщо так робити? Щоб не платити велику пеню за час, протягом якого розглядатиметься справа у суді, якщо раптом (але такого не станеться) платник програє справу у суді.
А тепер про суд. Як правило, органи ДФС тлумачать перерахування ЄСВ на помилковий рахунок, як несплату і застосовують до платника податків штрафи та ще й надсилають вимогу сплатити "недоїмку". Якщо Рішення про застосування штрафних санкцій (далі - Рішення) та вимога про сплату недоїмки (далі - Вимога) не приходять протягом місяця, кварталу - не розслабляйтеся. Чим пізніше платник їх отримає, тим більшу суму пені змушений буде сплатити.
Коли платник податків отримає Рішення та/або Вимогу, він може їх оскаржити у суді, із перспективою виграти справу. Адже, відповідно до законодавства України та судової практики, вчасне та у повному розмірі перерахування ЄСВ, навіть на помилковий рахунок, не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми ЄСВ у визначений строк, а відтак і для застосування штрафних санкцій. Це вбачається з наступного.
Згідно ч.7 ст.9 Закону про ЄСВ, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

У п.п.1) п.10 ст.9 Закону про ЄСВ, передбачено, що днем сплати ЄСВ вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів, - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Разом із тим, відповідно до ст.11 Закону про ЄСВ та до норм Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затверджене Наказом МінФіну України за № 54 від 12.03.2016 року та зареєстроване у МінЮсті), розподілом коштів, що надійшли на рахунки органів ДСФ у Казначействі (та його відділеннях) займається саме Державне Казначейство.

Разом із тим, відповідно до п.22.4 ст.22 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", під час використання розрахункового документа, ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. При цьому, у ч.2 п.22.6 ст.22 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", зауважено, що банк, який обслуговує отримувача коштів (у нашому випадку - Державне Казначейство) у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.
З наведеного вбачається, що якщо платник подав до банку платіжне доручення про сплату ЄСВ, банк прийняв такий платіж, і через чотири робочі дні такий платіж не повернувся до платника, то ЄСВ сплачений вчасно і у повному розмірі. При цьому, посилання органу ДФС на те, що ЄСВ надійшло на неправильний рахунок у Державному Казначействі (або його відділенні) є безпідставними.

Читайте також: "Складається враження, що наше чиновництво мало думає і нічого не аналізує", - думка

Окремо слід зауважити, що позиція судів (зокрема, Верховного Суду України у Постанові від 02.12.2015 року у справі №826/6059/13-а, Вищого адміністративного суду в Ухвалі від 05.04.2017 року у справі № К/800/26400/16) є на користь платників податків. Зокрема, суди вказують на те, що здійснення помилки під час перерахування ЄСВ в строк, встановлений статтею 9 Закону про ЄСВ кваліфікується як дія, хоча й помилкова. Дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті ЄСВ не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених Законом про ЄСВ.
Отже, законодавство України та судова практика на боці платників податків. Тому, якщо Ви випадково і перерахували ЄСВ на помилковий рахунок у Казначействі, не треба панікувати та впадати у відчай, а слід готуватися до суду.