Десь із рік тому, перебуваючи вчергове в дорозі, увімкнув у готелі телевізора, а він чомусь увімкнувся точнісінько на якійсь черговій "п'ятихвилинці ненависті" у виконанні першого аналу роїського телесрачення. Ну, так вийшло, сам би я туди не тицявся, давно вже їх не дивлюсь взагалі.

І щойно увімкнув - чую, як якась тітонька репетує: "Ви далжни к нам с уваженієм атнасіться, ми - ядєрная дєржава!".

Що було далі - не знаю, бо вже перемкнув. Але запало в пам'ять, бо подумалося: зайвохромосомні й справді геть поплутали повагу та страх, для них боятися - означає поважати. Нема сенсу пояснювати їм, що це не так, ліпше зробити, аби вони самі тебе боялися - щоправда, це все одно не означатиме поваги з їх боку, бо цього поняття в них, здається, в лексиконі просто нема.

Читайте також: Бійці АТО знищили трьох російських найманців, - штаб

Проте, з тієї пори, як я почув про оту "ядрьону дєржаву", в них встигли впасти декілька ракет, накритися декілька супутників, розбитися декілька бойових літаків. Рік тому на параді загорілася їхня картонна "Армата". Потім почалася ота чудасія з флотом: то "Отмірал Кузя" "робить шапку", застрягає на півдороги до Сирії, а діставшись туди, починає хвацько топити власні літаки в морі; то "Отмірал Гнидорович", щойно підгрібши до тієї ж Сирії, отримує пробоїну від іржавої рибачої лайби, тепер отой барановоз-розвідник виявився потопленим спецзагоном румунських вівців з бойового скотиняковоза "Ашот-7". А напередодні, до речі, впав і віджався бурятський МІГ-31 - то вже не про флот, а знову ж таки - про супер-пупер-сучасні літаки...

Весь світ ірже та регоче з тих недолугих. Весь світ відмовляється купувати оту їх кривоствольну зброю, виготовлену криворукими Лєвшами. А вони то змушені пояснювати, що не змогли відбитися від американських "Томагавків", бо ж "земля крива", то розповідати, що "мати всіх бомб - то фігня, в нас кращі бомби є", а то просто позичати в Сірка очі та мурмотіти про якусь нетрадиційну, надсекретну зброю, яку ось-ось випробують і тоді вже всім точно гаплик настане. "Лучі смєрті" чи шось таке, я не знаю... Який вже там страх, не кажучи вже про повагу? Найліпше той страх демонструють ізраїльтяни: літають до Сирії та винищують з повітря склади зброї, що її настамнєти передають Хізбаллі, а разом з ними - і самих настамнєтів.

Посміялися, хороші мої, покепкували? А тепер - от вам величенька така ложка дьогтю. Єдині, з ким вони здатні воювати - це ми. Аби вбивати наших хлоп'ят на захоплених нечистю Донеччині та Луганщині, їх застарілих пукалок вистачає. Тому що в нас - такі ж застарілі. І ми, й вони виросли з однакових збройних складів та танкових депо часів СРСР, і рівень розвитку зброї в нас із ними - однаковий. Ну, може, нині, на четвертий рік війни, ми їх в чомусь випередили, але ще далеко не відірвалися, як відірвалися від їх музейних експонатів вже не тільки американці з європейцями, а й індійці. Ми воюємо, на жаль, такими ж музейними експонатами. І це прикро.

Читайте також: Росіяни просто заздрять нашому "безвізу"

Це не означає, що нам їх треба боятися чи, як вони самі кажуть, "поважати". Це означає, що нам доконче потрібні оті стандарти НАТО, оті американські, європейські та ізраїльські інструктори, а надто - нам потрібна будь-яка новітня зброя. "Москітний флот" на Чорному морі, бойові дрони, системи перехоплення та подавлення зв'язку і багато-багато чого іншого. Щоправда, в нас є шанси оте усе отримати, бо агресори - не ми, тож і санкції - не на нас. Але поки що загалом все залишається на одному рівні - і це засмучує.