Вчора, 2 травня ввечері, провели подругу на вокзал і проходили повз кафедральний православний собор в Ужгороді.

Читайте також: Сусальне православ'я: віра без сенсу

Так, повз цю здоровенну дурку, що зовсім нещодавно виросла як абсолютно стороннє тіло посеред міста, диспропорційне та потворне, з елементами вагонки, з хаосом прибудов і халабуд. Але видно його ледве не з усіх точок міста.

10 година вечора. За парканом собору гарчать і гавкають на людей, що стоять на автобусній зупинці прямо біля собору, великі собаки. Величезий агресивний вівчур в ошийнику й декілька таких же агресивних, але менших вівчурів. Люди сахаються від паркану.

Уперше в житті бачив, щоб на території будь-якої церкви випускали собак. Тим паче в центрі міста. Тим паче щоб вони кидалися через паркан на людей, які проходять повз або сидять на зупинці.

Читайте також: Мощі адмірала Ушакова чи свинячі кісточки – нова афера шахраїв із Московського патріархату. ФОТО

Милостивий настрій підтримується, я бачу. Церква московського патріархату, якщо що. "Рускій мір" – він такий. Для них це норма і все гармонійно. Собор – частина зони. Вертухай на кафедрі.