Мені видається, що, власне, "День Перемоги" як свято у його класичному розумінні померло кілька десятиліть тому. Із більшістю реальних ветеранів цієї війни.

Тут варто нагадати, що, власне, до 1965 року такого свята не було. І за цей період дуже велика кількість героїв-ветеранів вже померли.
Адже, думаю, ні для кого не буде новиною, що 4 роки гниття в окопах, важких поранень та тогочасного "лікування" нікого здоровішим не робили. Десь 20 повоєнних років - це і був той термін, коли померло дуже багато ветеранів, яких доконали хвороби, поранення та, чого гріха таїти, повоєнний голод та важкі умови життя.

Далі в СРСР почав вибудовуватися культ. Тим потужніший, чим менше залишалося ветеранів, і чим більше часу минало.

І це - не випадково. Адже культ легше будувати без живих свідків.

Читайте також: День победы - от "можем повторить" к "никогда больше"

Які могли б, наприклад, розказати про розгроми 1941 року, про "визволення", яке на Правобережній Україні супроводжувалося масовим "призивом" усіх чоловіків та негайним киданням їх у бій. За підсумками чого були цілі села самотніх вдов з купою дітей на руках.

Далі цей культ набув логічного піку десь у 70-80-ті та... помер.

У 90-ті з "Культу Перемоги" не лишилося майже нічого. Окрім, Параду та вихідного.

У Росії у 90-ті навіть кіно про війну майже не знімали.

І от з черговим відродженням російського імперіалізму відродили і "культ Перемоги". От тільки навіть до радянського культу він має опосередковане відношення. Як і "георгіївська стрічка" до 9 травня.

Він створений майже з нуля.

Це імперський мілітарний культ. З цим "можем повторіть", яке, думаю, нвііть у роки СРСР було неможливим. Ну, коли жили реальні ветерани, які могли сказати: "Що повторити? Голод, блокаду, смерті та руїни?"

Все це настільки штучно, нещиро та порожньо...

При цьому, у нас теж прагнуть створювати якісь власний мілітарний культ, на основі комбінування героїки 2-ї світової та АТО. Звісно, можна знайти певний символізм та аналогії, але більшість з них - штучні.

Для України 9-те травня - день, який повною мірою характеризує множинність ідентичностей, поглядів та векторів в середині держави, а також те, як ми "зависли" між УРСР та Україною. І так і не визначилися, що ж конкретно для нас означає наше минуле?