Криптовалюти – Bitcoin, Ripple, Ethereum – стають усе популярнішими, пише у своєму блозі на "Новому часі" викладач Единбурзької бізнес-школи Іван Компан. Останнім часом їх капіталізація стрімко зростає – з початку року ціна біткойна зросла на 130%, із $961 до $2,209.

Привабливість концепції біткойн, продукту, заснованого на технології блокчейн, полягає передусім в анонімності, безпеці та фіскальній захищеності. Як результат, екосистема біткойнів теоретично є відкритою, прозорою валютною системою, непідвладну маніпуляціям зі сторони її учасників.

Не дивно, що в умовах зарегульованого українського валютного ринку криптовалюти стають усе популярнішими серед громадян України, переважно для заможного класу.

Як свідчить теорія, гроші – це міра вартості, засіб обігу, платежу q інструмент накопичення. Також деякі валюти несуть функцію світових грошей, дозволяючи здійснювати розрахунки між представниками різних країн. Біткоqн цілком відповідає класичному визначенню. У той же час відповідність гривні двом останнім його пунктами досить легко оскаржити.

Безумовно, якщо ви розраховуєтесz всередині країни, то наявність гривні цілком задовольнить ваші потреби, і гострої потреби шукати альтернативу немає. Але що якщо ви хочете купити якийсь товар або розрахуватися за послугу за кордоном, а банківського рахунку за межами України немає, як і належить законослухняному громадянинові. "Випхання" гривень за межі Батьківщини – заняття вельми проблематичне й недешеве. Ось і з'являється попит на альтернативу.

Читайте також: Що гальмує інвестиційні проекти в Україні

Із накопиченням ситуація ще гостріша. Якщо за окремі товари та послуги, придбані за кордоном, ви хоча б можете розраховуватися картками, жорсткий валютний контроль із боку регулятора практично позбавив українців можливості інвестувати. Про ті жалюгідні безперспективні інструменти, що існують всередині країни: депозити, квартири й матраци, вже говорено, переговорено і навіть не хочеться згадувати. Ось через брак альтернатив громадяни зі грошима і придивляються до біткойна як можливого засобу накопичення. Підвищений інтерес виникає в тих, кому особливо важко пояснити походження готівкових багатств, як того вимагають західні банки при відкритті рахунків.

Попит породжує пропонування. Останнім часом попит на біткойн в Україні зріс у рази. Ринок росте і розвивається. Більш того, операції зі криптовалютою стали компонентом стратегії НБУ щодо розвитку "безготівкової економіки".

Мати можливість інвестувати легально – це чудово. Заробляти на легальних інвестиціях – що може бути краще? Протягом останніх чотирьох років для багатьох біткойн став утіленням інвестиційної мрії, адже вартість цієї криптовалюти зросла в 24 рази. Погодьтеся, звучить чарівно. Пестить слух, особливо тим, хто має значні обсяги готівки, яку складно відмити і "прилаштувати" в пристойний банк за кордоном.

Але чи так все надійно і безхмарно на фронті криптовалют? Як і у випадку з будь-яким фінансовим інструментом інвестиція в криптовалюти піддається певним ризикам. У кінцевому підсумку використання сучасних технологій для створення валют не може нівелювати ірраціональність людей, які цими валютами торгують, – горезвісний людський фактор.

Вельми цікаві висновки, засновані на кількісному аналізі, оголосив наприкінці минулого тижня швейцарський Pictet. Модель, розроблена банком, дозволяє передбачати певні види "бульбашок", виникнення й лопання їх на фінансових ринках.

Один із аспектів цього аналізу заснований на "стадному" почутті інвесторів, що описується комбінацією суперекспоненціальних циклів і прискорюваних коливань у період цих циклів. Як правило, в час зростання ринку інвестори проявляють жадібність, яку змінять страх у періоди падінь. Жадібність і страх дуже швидко поширюються серед інвесторів. У такі моменти ціни на активи ростуть із суперекспоненціальною швидкістю, створюючи "бульбашку", за чим, як правило, слідує корекція – "бульбашка" лопається.

Читайте також: Чому зміцнюється гривня. Й чому Гонтарнева тут – ні до чого

У періоди, які можна назвати "режимами бульбашки" ("bubble regimes"), вартість окремих активів постійно коливається між зоною "бульбашки" і територією "катастрофи", замість того, щоб дотримуватися традиційної траєкторії фондового ринку. На доказ Pictet наводить такі приклади:

– поведінка індексу Гонконгської біржі, Hang Seng, із 1967-го до 1997 року, і слідом за цим Азіатська криза;

– динаміка індексу Topix, Токійській біржі, із 1982-го по 2009-й, коли "бульбашка" луснула, й упали ціни на японські активи;

– ситуація на Nasdaq із 1995-го по 2003-й: зростання "бульбашки" капіталізації інтернет-компаній (dot.com-ів), яка, луснувши, завалила індекс на 66%;

– динаміка індексу Stowe, що відбиває стан справ у світовій вугільної галузі, у проміжку з 2006-го по 2008 рік: період бурхливого зростання і падіння китайської економіки.

На думку Pictet, кріптовалюти – Bitcoin, Ripple, Ethereum – перебувають у "режимі бульбашки". Починаючи з 2010 року динаміка криптовалют, зокрема й біткойна, відповідає параметрам суперекспоненційного режиму. Наразі біткойн наближається до піку циклу, що простими словами говорить про високу ймовірність девальвації найпопулярнішої криптовалюти.

Звичайно, в Україні ймовірне різке падіння курсу біткойна радше за все залишиться непоміченим. Адже для переважної більшості співгромадян поняття криптовалюта – не більш ніж "розумний" термін. Тим не менше, хочеться сподіватися, що це застереження хоч комусь згодиться. Повинен же в Україні колись з'явитися клас громадян, для яких турбота про "особисті фінанси" й інвестування в майбутнє – не порожній звук.