Часом я чую питання про те, "коли ж то нарешті буде український Ремарк", чи "український Гемінгвей", чи "український Пруст" чи, я не знаю, "українські секс пістолс". От деякі люди справді, здається, чекають на "українського Ремарка" - день чекають, другий, третій - але нема й нема, не прийшов сьогодні чомусь. Не в той потяг сів. Завтра може.

Читайте також: Появится ли украинский Макрон?

Але для мене всі ці аналогії якісь дивні. Це все одно що приходити до, скажімо, норвежців і питати - ну, норвежці, де там ваша граппа? Справжня норвезька граппа? Як це нема? Ви лохи, шолі, норвежці? А бордо у вас є, справжнє норвезьке? Ну а піно-де-шарант, з діда-прадіда, хіба не робите? тю.. це ж скандал. Коли нарешті буде норвезьке бордо і норвезька граппа?

Ну не буде норвезького бордо, ніколи. Буде норвезьке вино, і воно є (це взагалі дивовижно - виноград у Норвегії!), але бордо норвезького не буде. Бо бордо французьке. А у норвежців є щось інше. Наприклад, лікер "Валгалла", який я купив минулого літа в Осло. Хороший лікер.

Читайте також: В Україні абсолютна більшість живе за принципом "аби не було гірше"

Так само й "українського Ремарка" не буде. І "німецького Подервянського" не буде. І "французького Жадана" не буде. "І ліберійської Дахи Брахи" не буде.

Бо все унікальне. Шаблонів немає.