Уряд скликає робочу групу для розробки моделі земельної реформи, хоча раніше у Кабміні не вважали за потрібне ні про що радитись - закликали до негайного продажу землі. Отже, під тиском українського суспільства влада міняє свою риторику. Однак чи зміна риторики означає зміну справжніх намірів?

Цілий місяць представники виконавчої влади розказували про те, що дві ключові на цей момент реформи - земельна та пенсійна - відбудуться в Україні ось-ось. Бо ж із МВФ про все вже домовлено. Міністр фінансів України висловлював надію, що парламент ухвалить обидві реформи вже у червні «пакетно».

Коли по всій країні у квітні Аграрна партія розпочала збір підписів «Не дамо вкрасти землю!» і за місяць було зібрано понад 1,5 млн голосів проти поспішного ринку землі, влада вже не могла на це не зважати. Акція об'єднала мільйони українців і стала свого роду червоною карткою гравцям у владі: не випробовуйте долю країни і її головного багатства - української землі. 7 червня задокументовану думку народу - мільйони анкет люди з усіх областей України принесуть під Верховну Раду і покажуть владі реальну позицію народу, який має вирішувати долю землі.

Такий же активний діалог ми ведемо не лише з людьми, а й з міжнародною політичною спільнотою. Завдання - донести думку українського народу міжнародній спільноті щодо земельних питань. У зарубіжній пресі та під час зустрічей із політиками й дипломатами Європи і США ми пояснювали, що Україні не потрібен дикий ринок землі для збагачення групки олігархів, а потрібна цивілізована земельна реформа, яку проходили всі розвинуті країни. Нас чує і Захід, і українська влада.

Читайте також: Одним из примеров успешной земельной реформы является пример Японии

Які результати?

26 травня, коли в країні завершила десятиденну роботу місія МВФ на чолі з Роном ван Роденом, у маленькому прес-релізі за результатами своєї діяльності місія висловила велике невдоволення діями українському уряду. Теж «пакетно» - по всіх урядових пропозиціях одразу. У документі йдеться про те, що хоч і «було досягнуто суттєвого прогресу в загальному розумінні визначних компонентів цих заходів, подальша технічна робота необхідна в деяких сферах з тим, щоб текст відповідних законопроектів (про земельну та пенсійну реформи) відображав це розуміння і в цілому відповідав меті реформ».

29 травня в уряді позапланово була зібрана нарада під головуванням прем'єр-міністра, на якій заявлено про необхідність формування робочої групи, щоб відпрацювати концепцію земельної реформи. Звісно, захід відбувся в закритому режимі, який любить наша влада - з призначеними експертами, «ручними» чиновниками і лише кількома депутатами. Очевидно і те, наскільки запізніла ця ініціатива.

Чому урядовці змінили курс?

Важливо, що заворушитися урядовців змусив саме внутрішній і зовнішній тиск. Володимир Гройсман та його підлеглі, отримавши двійку від МВФ і червону картку від народу, «перевзуваються на бігу» і починають змінювати риторику. Але про перемогу здорового глузду говорити ще зарано. Тому українцям не варто збавляти оберти, відстоюючи свою землю. За новою риторикою урядовців можуть критися старі наміри з «дерібану» землі в інтересах олігархічних кланів.

Чого варта одна репліка Володимира Гройсмана, яку розтиражувала прес-служба Кабміну. Прем'єр, підкресливши, що процес відкриття ринку землі має відбуватися поступово, що продаж має бути доступний тільки фізособам-українцям і в обсязі не більше 200 га землі на одну особу, додав: «При цьому на даному етапі ми категорично проти продажу землі іноземцям, проти відкриття ринку земель для юросіб». Ключова фраза тут: «на даному етапі».

Усе це, за словами прем'єра, робиться виключно «в інтересах українських фермерів» та з метою «розвитку сільських територій». Але ж 96% тих самих фермерів-сільгоспвиробників на придбання землі власних грошей не мають, а кредит під помірні відсотки взяти не зможуть!

Читайте також: Пенсионная реформа от Гройсмана МВФ не понравилась

Що далі?

Навіть якщо припустити, що земля здорожчає завдяки участі місцевих спекулянтів хоч до 3 тисяч доларів за гектар, то фермеру, щоб купити, наприклад, 50-60 гектарів, потрібно буде витратити 150-180 тисяч доларів. Є великі сумніви, що покупцями землі за таких умов будуть саме сільгоспвиробники, які годують країну. А от олігархи зможуть розгулятися по повній. І їм треба буде лише перечекати кілька років, допоки ринок землі відкриється і для іноземців, і для юросіб. Бо ж і тих, і інших, судячи зі слів прем'єра, серед суб'єктів земельного ринку не буде тільки НА ДАНОМУ ЕТАПІ.

Тішить одне: поки урядовці «виляють», український народ робить свою чесну справу: сіє хліб і захищає землю на передовій і в тилу. 7 червня зустрінемось під Верховною Радою. Нагадаємо депутатам, що вони - не маріонетки уряду і олігархів, а представники народу. І їхня робота - не проштовхувати скоростиглі рішення щодо розпродажу землі, а розробляти і впроваджувати зважену земельну реформу, яка дасть стимули економіці і зміцнить державу.