14 червня на черговому засіданні Кабінету Міністрів України схвалено проект Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки. Однак, «відповідно до регламентних вимог» Уряд ще протягом найближчих трьох днів збирається доопрацювати текст цього документу перед його остаточним внесенням до Верховної Ради України. Хоча Бюджетний кодекс вимагає подання цього документу до 15 червня.

У 2017 році цей базовий документ для формування державного та місцевих бюджетів розробляється за новою методологією, строком на 3 роки на виконання раніше прийнятого рішення про проведення експерименту для запровадження середньострокового бюджетного планування.

Якою має бути нова Бюджетна резолюція 2018-2020, щоб вона стала першою цеглиною в докорінних змінах підходів і відповідальності щодо формування бюджетної політики, пояснюють експерти Інституту суспільно-економічних досліджень.

Основні напрями бюджетної політики - це нормативно-правовий акт, що визначає напрями і орієнтири політики уряду та місцевих органів влади у формуванні проекту державного та місцевих бюджетів. Він повинен ґрунтуватись на стратегічному баченні розвитку держави та прогнозі її економічних і соціальних показників.

Отже, усі ці три компоненти - стратегічні цілі, ґрунтовний макроекономічний прогноз і конкретні бюджетні показники, що мають забезпечити досягнення цілей державної політики разом із інструментами - повинні бути комплексно пов'язані між собою і відображені у новому документі».

Чого ми очікуємо від нового документу у сфері бюджетної політики?

1) Дотримання термінів. Проект має бути поданий вчасно, а також забезпечено його прийняття Верховною Радою України. На жаль, Урядом вже визначено можливість додаткового доопрацювання. Тому, сподіваємося, що на поточному тижні документ буде внесено до Верховної Ради України, а Парламент, в свою чергу, докладе необхідних зусиль щодо його прийняття. На жаль, практика минулих років свідчить як про порушення строків його внесення до Верховної Ради з боку Уряду, так і порушення строків його розгляду з боку Парламенту.

2) Якісний аналіз та макроекономічний прогноз. Проект має містити поточний аналіз економічної ситуації та очікуване виконання бюджету 2017 р., а також основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку та бюджетні показники на три найближчих роки, можливі ризики та пропозиції з їх усунення.

3) Чіткість та комплексність. Документ має містити як напрями державної політики, перелік реформ, що потребують фінансування, з чітким визначенням його обсягів, так і розподіл цього фінансування по роках. Адже головні розпорядники бюджетних коштів, місцеві органи влади, суб'єкти господарювання та фізичні особи після ознайомлення з документом мають отримати чітке уявлення про політику уряду в сфері державних фінансів, на найближчу перспективу. Вони мають розуміти, які реформи проводитимуться в сфері податків, які галузі економіки отримають державну підтримку, які зміни очікуватимуть місцеві органи влади, а також пересічних громадян в частині соціальних стандартів та створення нових робочих місць. При цьому, такі заходи політик мають бути чітко розмежовані за роками, а не носити узагальнений характер.

4) Кількісні показники. В проекті Основних напрямів бюджетної політики не має бути місця загальним формулювань і беззмістовним деклараціям. Будь-які заходи державної політики повинні мати чітке та зрозуміле кількісне підтвердження: як загальнодержавного характеру (дефіцит бюджету, показники боргової політики, частку перерозподілу ВВП через зведений бюджет тощо), так і в межах обсягів фінансування головних розпорядників бюджетних коштів.

5) Якісні критерії та очікувані результати. Проект Основних напрямів має продемонструвати широко анонсовану урядом та Мінфіном раніше передбачуваність макроекономічної і бюджетної політики, що дасть змогу проводити системні та глибокі реформи, підвищити інвестиційну привабливість країни та показати громадянам позитивні результати тих реформ, що сьогодні можуть виглядати непопулярними.

Читайте також: Пенсійна реформа 2017: багато галасу з нічого

Виходячи з положень презентації проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки, він має бути досить суттєво наповнений як цифровими даними загальнодержавного характеру, так і визначеними напрямами роботи.

Так, при підготовці проекту Основних напрямів бюджетної політики Уряд виходить із запланованого росту реального ВВП у 2018-2020 роках, відповідно, на 3%, 3,6 % та 4% та подальшого зниження інфляції до 5 % річних у 2020 році. Державний борг знизиться з 66,8% ВВП нині до 55% ВВП у 2020 році, а дефіцит державного бюджету - з 3% до 2%. Стратегічними завданнями Уряду визначатимуться: податкова політика, боргова політика, регулювання міжбюджених відносин, підтримка оборони та безпеки, реалізація реформи медицини, пенсійної та земельної реформи, розвиток АПК, фінансування дорожнього господарства, а також подальше підвищення соціальних стандартів.

Фінансовий ресурс місцевих бюджетів, завдяки продовженню процесів децентралізації, зросте до 533 млрд. гривень у 2020 році. Видатки Дорожнього фонду за 3 роки складуть 154 млрд. гривень, а видатки із загального фонду бюджету для підтримки АПК становитиме відповідно 6, 7 та 8 млрд. гривень.

Читайте також: Бюджетная резолюция 2018-2020. Зрада жесткая с проблесками болота - эксперт

Обсяг видатків для проведення медичної реформи зросте з 55,5 млрд. гривень у 2017 році до 65,7 млрд. гривень у 2018 році та 81,2 млрд. гривень у 2020 році.

Тобто, на сьогоднішній день бажання і обіцянки сформувати надзвичайно ефективний проект Бюджетної резолюції «зачаровують». Дуже хочеться сподіватися, що такі бажання справдяться і у Верховній Раді ми побачимо вже дійсно якісний та прийнятний документ, виконання положень якого дотримуватимуться і Уряд і Парламент при формуванні проекту державного бюджету на 2018 рік, а не «формальний папірець» про який забудуть вже через три місяці.