Ось і настав день визначеності щодо заявлених намірів і реальної правди життя сьогоднішнього дня.

Ось це у проекті ЗУ «Про освіту» до другого читання: «Початкова школа, гімназія і ліцей можуть функціонувати як окремі юридичні особи або як структурні підрозділи іншого закладу освіти (зокрема, закладу загальної середньої освіти І-ІІ, ІІ-ІІІ чи І-ІІІ ступенів). Ліцеї функціонують, як правило, як окремі юридичні особи» ОЗНАЧАЄ, що місцева та обласна влади зберегли завдяки компромісній щодо майбутніх перспектив позиції можливість подовжити існування старорежимної моделі освіти школярів, за якої у ЗНЗ І - ІІІ ступенів всіх школярів утримують під одним дахом.

Читайте також: Абітурієнти медспеціальностей можуть оскаржити норму про "150 балів"

Тепер точно владі не треба буде «паритися» над проблемою формування мережі профільних ліцеїв для старшокласників своєї громади/регіону як окремої ланки освіти, бо оте «як правило» щодо ліцеїв «як окремих юридичних осіб» не має у «тілі» жодного закону України ніякої правової сили.

На відміну від записаного тут чіткого «путєпроводу» - (зокрема, закладу загальної середньої освіти І-ІІ, ІІ-ІІІ чи І-ІІІ ступенів).

Розчарування

Воно від того, що мільйони українців так і залишаються обабіч моделі освіти, яка має явні технологічні та освітньо-педагогічні переваги - моделі, у якій профільні ліцеї є виключно окремими закладами, бо саме так у сучасних умовах досягаються як високий якісний рівень освіти, так і її особистісно орієнтована спрямованість.

Читайте також: "Неправильно застібнутий перший ґудзик" в український освіті

На цьому етапі життя української нації ініціаторам його осучаснення не вдалося посунути справу у бік тієї історично назрілої (як не перезрілої) освітньої моделі, котрою послуговується чи не мільярд школярів закордонного світу.

Натомість вона (нація) буде вимушена продовжувати «вдосконалювати» модель школи, за якої дітей з 1-го по випускний клас силоміць прилаштовують під потреби виживання наявних педпрацівників та супутніх їм приосвітніх «контор».