Про тимчасові фактори впливу на курс (Petya, МВФ) і довгостроковий тренд девальвації:

Курсоутворення останніх 8 днів функціонування валютного ринку (27.06-07.07) наочно показало нам, що інфляційне таргетування зовсім не передбачає стихійних коливань курсу, і в разі значного впливу тимчасових зовнішніх факторів, Національний банк готовий оперативно згладжувати викликані ними коливання. Так, не дивлячись на значну волатильність кривої курсу, зумовлену впливом кібератаки (27.06), відтермінуванням Міжнародним Валютним Фондом виділення Україні п'ятого траншу, внаслідок відсутності прогресу по проведенню пенсійної та земельної реформ (04.07) та неспівпадінням робочих днів в США та Україні (05.06), завдяки валютним інтервенціям НБУ 29.06 та 05.05, волатильність курсу в даний період склала всього 0,17% (при середньому значенні із початку року в 1,66%), а сам курс - майже повернувся до попереднього значення.

Читайте також: Прощення боргу банком як додаткове благо

Тим не менш, фундаментальні фактори курсоутворення вказують на вихід гривні до довгострокового тренду плавної девальвації. Його основою є закінчення періоду "дешевого" доллару в США та відповідне підвищення облікової ставки ФРС (із 0,12% 11.15 до 1,04% 06.17). Остання визначає дохідність казначейських облігацій США (умовно- повністю безризикового активу) та підвищує середньосвітову премію інвесторів за ризик. Як даний фактор вплине на курс гривні? По-перше, відносна дешевизна чи дороговизна долару, як фінансового активу, визначає ціну всіх інших фінансових активів, в тому числі - сировинних (нафти, металів, зернових), які складають до 90% експорту України. На фоні високої ймовірності подальшого підвищення облікової ставки ФРС на 200 базисних пунктів (до 3%) до 2019 року, МВФ вже погіршив свій прогноз щодо індексу цін сировинних, очікуючи зростання цін на більшість його складових лише із 2021 року.

Чиатйте також: МВФ та Україна: статус "все складно"

По-друге, близько 12% державного та гарантованого державою боргу України прив'язано до плаваючих відсоткових ставок, і підвищення середньосвітової вартості капіталу аналогічним чином вплине на вартість обслуговування даної частини боргу та підвищить вартість подальших залучень. Саме тому, не дивлячись на очевидну завищенність облікової ставки, НБУ прийняв рішення залишити її на попередньому рівні (12,5%). Хоча даний крок й не вирішує довгострокової проблеми дефіциту поточного рахунку, в короткостроковому періоді (квартал-два) він дозволить значно пом'якшити коливання курсу і дасть необхідний уряду час для завершення ключових реформ.