У 2011 році в Чехії виникла протестна громадська організація "Акція незадоволених громадян" (АНО, а саме слово чеською означає "так").

Пізніше її справу продовжила партія під назвою "Рух АНО". Від самого початку на чолі політсили стоїть другий найзаможніший громадянин Чехії, словак за націо­нальністю, Андрей Бабіш. Протестний рух АНО з перших днів будував свою програму на кон’юнктур­ному невдоволенні чеського суспільства рівнем життя, зростанням корупції та низькою ефективністю державного апарату. 

Сьогодні, коли вся Чеська Республіка живе майбутніми осінніми парламентськими виборами, АНО Бабіша посідає чільне місце в різних опитуваннях щодо електоральних симпатій виборців, набираючи 31,5%. У травні в Чехії розгорілася урядова криза, спричинена скандальними справами, пов’язаними з особою Бабіша, проте, хоч як парадоксально, найбільше нашкодила вона саме правлячій Чеській соціально-демократичній партії та її лідерові прем’єру Богуславові Соботці. За даними одного із соцопитувань, ЧСДП опустилася в рейтингу аж на четверте місце: за неї готові були віддати голос лише 10% потенційних виборців.

Читайте також: "Правда переможе!" Сьогодні – 80 років із дня народження Вацлава Гавела

Зараз голова АНО їздить Чеською Республікою й агітує за програму "Візія 2035". Рух, який починався як протестний і став успішним завдяки критиці всього й усіх, за останні кілька років поступово трансформувався в класичний політичний суб’єкт, у якого є як позитивні, так і негативні сторони, так само як і в решти традиційних партій. Лідером та основним рушієм АНО є Бабіш. Політсила стала для нього потужним "ліфтом" у владу. Нині до партійних списків АНО намагається пробитися чимало меркантильних політиків, щоб потім потрапити до нижньої чи верхньої палати парламенту й таким чином забезпечити собі тепленьке й гарно оплачуване місце. У регіонах сформувалися нові політичні групи, які з усіх сил намагаються пройти в парламент Чехії, маючи при цьому дуже слабку програмну та політичну підготовку. До того ж зараз постала загроза накопичення посад, коли очільники країв хочуть, щоб їх обрали ще й у депутати парламенту. 

Бабіш не лише заснував АНО, а й від самого початку фінансує цю політсилу. Мільйони чеських крон подарував партії, зокрема, концерн "Агроферт", який до 3 лютого 2017 року перебував у власності Бабіша. Тепер через тривалу критику, а також через можливий конфлікт інтересів він перевів усі свої бізнесові активи до спеціально створеного цільового фонду. "Агроферт" має філії в багатьох країнах Європи, зок­рема й в Україні, а саме в Харкові. Майже 35 тис. працівників концерну зайняті в хімічній та харчовій промисловості, сільському господарстві. За приблизними підрахунками 2014 року, статки Бабіша оцінюють у $2,4 млрд. За результатами соціологічного опитування, проведеного агенцією STEM, у січні 2017-го Бабіш був також найпопулярнішим політиком у парламенті Чеської Республіки.

Якщо говорити про міжнародно-політичні погляди Бабіша, насамперед треба сказати про його позицію щодо української проблематики. У березні 2015-го він прирівняв анексію Росією Криму до окупації Судетів у Чехословаччині нацистською Німеччиною на підставі Мюнхенської угоди в 1938 році й наголосив, що не підтримує "розділення України на дві держави".

Читайте також: Чому для нас важливий приклад чехів

Бабіш виступає категорично проти квот на прийняття біженців, а міграційну хвилю з Близького Сходу й Африки назвав "найбільшю загрозою Європи". Також він критикує НАТО за небажання посилювати захист європейських кордонів, хоча Туреччина є членом Альянсу й транзитною країною для біженців на їхньому шляху до Європи.

Щоденне політичне та приватне життя Бабіша перебуває під невпинним наглядом засобів масової інформації. Уже нікого не дивує, що ЗМІ коментують кожну його фразу, дуже часто роблячи його висловлювання ще гострішими й ще провокаційнішими. 

Зараз АНО стоїть на шляху до перемоги на парламентських виборах. Це, зокрема, означає й те, що Бабіш може стати прем’єром Чехії зі правом та обов’язками сформувати новий уряд. Цікаво буде подивитися, чи вплинув на нього багаторічний політичний досвід, що супроводжувався масовими демонстраціями проти нього, настільки, щоб на наступному етапі свого життя Бабіш став етичним та ефективним політиком.

Ярослав ПЕШЕК, "Тиждень"