1. Київський Патріархат проводить Хресний хід на день Хрещення Руси щорічно, починаючи з 2009-го. Московський патріархат до 2013-го року включно – зосереджувався на приїздах свого шефа з Росії (про які вже здається і забули всі - а скільки шуму тоді щороку робив Кирил навколо своїх візитів до Києва!) Тому хресний хід їм був не потрібний - ну не буде ж САМ ніжками топати від Гірки аж до Лаври…

Тобто і хронологічно, і фактично саме МП взявся "мірятися" з нами, коли візити ПК припинилися, а потреба в "мобілізації" – зросла.

Читайте також: Церква і РПЦ – нічого спільного

Нам, щиро кажучи, байдуже до цього "міряння", а ось наші опоненти, здається, на ньому зациклилися. "У нас більше, у нас більше" - кричать вони. Минулого року я вже доводив фальш їхніх тверджень. Але якщо їм так мило - нехай вірять, що їх було 100 тисяч (як заявив їхній речник), або й 500 тисяч - як вважає фсб-шинй фрік Кіріл Фролов.

2. Враховуючи попереднє, ситуація виглядає як спроби у відповідь на Майдан звозити "Антимайдан". Навіть "лідери" - ті самі: вчорашні регіонали/сьогоднішні оппоблоківці. В центрі всього ходу, по правиці від номінального митрополита. Щоб знали "хто у домі господар".

3. Нас звинувачують у "політизованості". Але не в нашому ході в центрі всього йдуть політики. Не наш хід вони використовують як засіб "мобілізації електорату".

Ну і ніхто ж справді не пам'ятає вже різних "хресних ходів" від МП Києвом – то "за раба Божого Віктора Федоровича", то "за Святую Русь", то "проти НАТО". Забули?..

Читайте також: Соціологія хресних ходів та шизофренія влади

4. – і головне. Не далекий той день, коли Хресний хід буде один. Як і Помісна Церква - єдиною. Зараз це здається майже недосяжним. Але як я сьогодні сказав у проповіді в соборі: 30 років тому хто би повірив у можливість взагалі пройти Хресним ходом по Києву? Але Бог і неможливе робить можливим.