Підписаний закон про санкції проти Росії, Ірану і Північної Кореї - це своєрідна капітуляція перед Конгресом. Трамп розуміє, що не має політичної сили переграти вищий законодавчий орган, а тому вирішив підіграти.

Для нас - це черговий позитивний рух, який посилює тиск на Росію, відволікає її від українських справ, втягує у протистояння з тією державою, з якою вона сподівалась швидко домовитися і вирішити усе, як хочеться.

Читайте також: В России совсем запутались с ответом на американские санкции

Звичайно, Росія щось утне у відповідь. Але іскандери цього разу вже плакатимуть. В умовах падіння цін на нафту, нарощування санкцій, погіршення умов економічного розвитку військова сфера, природно, не буде першою, фінансування якої суттєво скоротять. Звичайно, до іскандерів жертвами дефіциту бюджету стануть ті, хто найбільше гигикав з приводу "не смешите мои..." Але військові видатки не будуть і тими, які скорочуватимуть в останню чергу. Останнім (єдиним?) бастіоном російської державності є різного роду спецслужби і міністерство внутрішніх справ - їх фінансування намагатимуться утримувати за будь-яку ціну - в тому числі і іскандерів.

Черговий виток підняття ставок в глобальній військово-політичній грі, сподіваюсь, підірвуть позиції і українських політичних бздюхів, які безперестанку талдичать про мир і домовленості з Росією.

Читайте також: Россия сама напросилась

Поле для зовнішньополітичного маневру України дещо розширюється. І за нинішніх обставин можливості нарощування військово-технічної співпраці зі США та країнами НАТО вже не виглядають аж такою фантастикою.

Аби лише крали менше.