Навчати співробітників тонкощам роботи з людьми, документами та ідеями в постійно мінливому світі – це виклик для HR-підрозділів і всієї компанії.

Особливо гостро стоїть питання навчання в бізнесах з великою командою. Як будуть змінюватися корпоративні університети в найближчі 10-20 років? Мій досвід в цій сфері дозволяє зробити такі припущення.

По-перше, продовжить змінюватися ключова ідея і призначення навчання. Перші корпоративні університети з'явилися в українських компаніях в першій половині 2000-х, і це були рудименти системного навчання. Університетом називали навчальні центри, де навчали базових процесів і продуктів, управлінські програми від бізнес-шкіл, курси від зовнішніх тренерів.

Читайте також: Про безглуздість сучасної школи

Тоді їх суть зводилася до того, щоб навчати співробітників стандартів роботи в компанії і softs skills – лідерства, тайм-менеджменту, ведення переговорів. Згодом формула змінилася: університети перестали бути навчальними закладами в чистому вигляді. Зараз вони поступово стають корпоративними think tanks – інкубаторами ідей, де команда компанії аналізує проблемні місця в роботі і перетворює рішення на стандарт для всієї мережі. І саме це є завданням сучасного університету. Більш того, часто на його базі генеруються інновації.

Як приклад наведу корпоративний університет «Нова пошта», де ми обговорювали і розробляли рішення щодо усунення черг у відділеннях. Це частина управління змінами, оскільки через постійне зростання компанії внутрішні процеси потрібно постійно адаптувати до змін в інфраструктурі. Тут важлива синергія між викладачами і тими співробітниками, які знають всі нюанси операційки, тому вони працювали разом.

Друге – навчання буде більш демократичним. Поступово зникне явне лідерство тренерів, які перейдуть з позиції того, хто навчає, до позиції того, хто взаємодіє. Нові вимоги до тренерів – відмінно володіти і матеріалом, і техніками комунікацій взаємодії. Все буде, як у футболі – профі, які досягли межі зростання, будуть вивчати технології навчання і перекваліфіковуються на тренерів.

Читайте також: Урок несправедливості від держави. Кілька висновків за результатам вступної кампанії

У корпоративному університеті майбутнього діятимуть принципи наставництва, менторства і коучингу одночасно. Тренери і співробітники компаній в тісній зв'язці будуть шукати нові рішення для бізнесу і разом їх реалізовувати. У корпоративному університеті «Нова пошта» цей тренд вже поглиблюється.

Третє – корпоративне навчання в Україні буде рухатися в бік професійних стандартів і сертифікації співробітників на відповідність цим стандартам. При цьому людей не потрібно буде додатково мотивувати, тому що зайняти посаду можна буде тільки за наявності сертифіката. А отримати його можна буде тільки після складання кваліфікаційного іспиту. Зараз в Україні модель тільки зароджується, але я впевнений в її перспективності. В першу чергу тому, що завдяки їй можна відчутно підвищити ефективність персоналу компанії стосовно до ринку і галузі загалом.

І останнє: навчання персоналу все більше вимагатиме від власників бізнесу волі і готовності в нього інвестувати. Світова практика показує, що корпоративний університет неминуче має пройти всі стадії розвитку: робота за типовими програмами — поєднання навчання і бізнес-процесів — розробка рішень для бізнесу. І якраз основні інвестиції йдуть на те, щоб створювати методики і розвивати компетенцію через навчання вирішувати бізнес-завдання. Тому корпоративним університетам майбутнього потрібні будуть не стільки гроші, скільки управлінська воля власників та HR-директорів.