Знайомтеся, це Іра Білогорка з Тернополя. В свої 19 років вона вже встигла самостійно вивчити англійську, рік провчитися в американській школі за престижною програмою FLEX, а також вступити в університет Minerva, який було створено колишнім керівництвом Гарварду і Стенфорду, і який має найбільший конкурс на одне місце в США. А ще Іра не бачить. 

Читайте також: Як американські університети готують студентів до кар’єри

Вступ до престижної Minerva не був щасливим випадком. Ірина кілька років до того брала участь в різноманітних міжнародних студентських програмах, відвідала багато країн, почала працювати над власним проектом з підтримки сталого розвитку. Минулого року вона вступила відразу в два американські університети, але для того, щоб почати навчання не вистачило грошей. Цього року, дізнавшись, що її прийняли в Minerva, Іра виборола часткову стипендію від свого нового вишу, провела краудфандінг та змогла зібрати гроші, яких не вистачало, спільними зусиллями родини і друзів. В розмові Ірина вражає швидким розумом, життєрадісною наполегливістю і стратегічним підходом до досягнення цілей. 

Зараз Іра успішно навчається на академічно надзвичайно вимогливій програмі, яку ведуть професори, які раніше викладали в найкращих університетах світу. Щоб готуватися до пар вона щоденно вивчає безліч матеріалів завдяки програмі, що читає текст в голос. Minerva надзвичайно інноваційний університет – лекцій тут немає, всі семінари відбуваються максимально інтерактивно на спеціальній платформі онлайн і тримають студентів в постійній напрузі. Кампусу Minerva не має. Щоб надати студентам глобальний досвід життя в різних культурах перший рік навчання вони проводять в Сан-Франциско, а потім щосеместра переміщатимуться до іншого міста. В програмі - Сеул, Хайдарабад, Берлін, Буенос Айрес, Лондон і Тайбей. 

Читайте також: Всі секрети щодо бюджету Стенфордського університету

Більшість спроб надихнути українців вступати в престижні західні університети, щоб потім змінювати країну на краще, розбиваються о традиційні аргументи: не знаю англійської на достатньому рівні, не маю грошей, не знаю як це зробити. І головний сумнів, що часто-густо проступає крізь всі ці аргументи: просто не вірю, що я це зможу. Приклад Ірини блискуче доводить, що навіть найамбітніші цілі втілюються, якщо докласти до їх реалізації достатньо зусиль і віри. Перемагає той, хто сміє.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram