Хочу звернути вашу увагу. За останні пару років було кілька хвиль ненависті до певних груп людей, яка продукувалася, поширювалася і розкачувалася через інформаційний простір:

- ненависть до вимушених переселенців;

- ненависть до "східняків";

- ненависть до демобілізованих (вкид провалився і не став масштабним);

- ненависть до власників машин на іноземних номерах;

- ненависть до російськомовних (в маргіналізованих кругах з претензією до ширшого застосування через діяльність окремих ультраправих сил).

- ненависть до представників громадського сектору.

В усіх випадках я бачу використання однієї і тої самої техніки досягнення такого результату.

Читайте також: Не даймо сліпій ненависті запанувати над нами. Виклики для українського суспільства

Три кроки:

0. Обрати "слабке місце" - групу, яка лиш недавно стала видимою або почала привертати увагу суспільної більшості, яка ще не інтегрувалася у масу і на якій ще діє еволюційно обумовлене ксенофобське ставлення.

1. Зробити гучний "вкид", яскраву стартову історію, яка виставить героя-представника групи в дуже невигідному світлі. Це може бути правдива історія, скоріш за все так і є. Ця історія зачіпатиме/нестиме загрозу базовим цінностям більшості людей: безпека, здоров'я, любов до батьківщини тощо.

Вкидом досягається дві мети.

По-перше, формується початкова думка з питання, початкове ставлення до групи. 

Психологічно так виходить, що саме початкова точка зору (тобто та точка зору на питання, яку ми дізнаємося при першому контакті з новою інформацією) стає тією, яку індивід сприймає як правильну, і яку потім дуже важко похитнути.

Грубо кажучи, якщо красиво подати думку, що "водії лексуса - мудаки", то змінити цю думку в подальшому у індивіда дуже важко.

По-друге, група, яку обрано об'єктом цькування, ставиться у позицію, де вимушена виправдовуватися. А позиція виправдовування психологічно сприймається іншими як позиція винуватого. Це дуже проста маніпуляція, але незмінно ефективна.

Типу "Ти грантожерка, ти розпилила купу бабла!" - брехливий вкид.

"Але всі гроші нашої організації ідуть виключно на проектну діяльність, дивіться, ось звіти, ось наші бюджети..." - правдиві слова, але сказані в умовах, коли треба виправдовуватися. "Ага, в сраці припекло. Виправдовується, а значить точно винна!".

Дуже зручна техніка, бо вмєніть можна все, що завгодно, лишивши людину доводити, що вона не верблюд.

2. Почати регулярно підкидувати в ЗМІ і соцмережі матеріали на тему "невдячних ватуватих переселенців", "зажраних данєцкіх", "неадекватних атошників", "грантожерів, що відмивають купу бабла", переносячи поведінку окремих індивідів на всю групу.

Типу: "такий-то атовець побив дружину" переходить у "від психічних проблем страждають майже всі атовці".

А тут недалеко і до: "атовці мають бути ізольовані, їх не можна вчити, бо всі вони з петеесером" (до речі, реальні слова публічної особи на виступі).

Повідомлення в ФБ про якихось переселенців, які на кухні голосно поливали лайном українську мову, і: "Переселенців не можна до нас пускати, бо всі вони невдячні скоти, їдять наші харчі, а ночами плюндують наші прапори і насміхаються з нас".

Фоточка машини на литовських номерах, погано припаркованої або в ДТП: "Водії на євробляхах мають бути люто оштрафовані, бо всі вони не шкодують машин, водять неадекватно і тікають з місця вчинення ДТП".

Повідомлення, про окремих російськомовних неадекватів чи непатріотів і: "через російськомовних почалася війна в Україні, не може бути російськомовний патріотом, а отже російська мова має бути заборонена".

Читайте також: Сварітеся, брати мої. У цьому є сенс

Такі повідомлення з'являються все частіше і частіше, у представників більшої групи виникає когнітивний дисонанс і, зрештою, люди приєднуються до групи "кращих" (тих, хто в цих вкидах зображається, як "кращий" або протиставляється "поганим"), людська екзистенційна потреба належати до групи, а особливо привілейованої, задовільняється. Спроби "приниженої" групи виправдатися виглядають геть жалюгідно і "засвідчують" їхню беззарперечну винуватість.

Ті люди, які не підтримують масового цькування, обирають мовчати, бо часто надто розумні, аби встрягати в публічні дискусії...

Вуаля. Маємо черговий розкол в українському суспільстві, чергові суперечки поміж собою і незгуртованість.

Отакої, це ж ТАК ПРОЗОРО і ТАК ОЧЕВИДНО!

А ми так потребуємо навчитися інформаційної гігієни. Це все дуже серйозно. Ми знаємо випадки з цілими зазомбованими націями, промивка мізків справді працює в умілих руках дуже добре. Ми досі думаємо, що з нами б такого не трапилося?

Та де. Боюся, у нас відбуваються ті самі процеси, просто на етапі розм'якшення мозку, привчання до маніпуляцій.

Розіпнуті хлопчики нам би ще не зайшли, а от приналежність до привілейованого класу (західняків, патріотів, україномовних, тих, хто не отримує гранти) з подальшою дегуманізацією тих, хто до класу не належить - оце так. Оце воно. І це те, що відбувається прямо зараз у масштабах нації.

Думаймо.