Відомий політолог Олег Ігнатов, якого багато хто вважає "неофіційним рупором" "сірого кардинала Кремля" Владислава Суркова написав для російського ресурсу "Актуальні коментарі" аналітичний текст, присвячений політичному розвороту "Опозиційного блоку" на 180 градусів, пише "Главком". Підготовка до виборів змушує опозиціонерів пропонувати ідеї більш радикальні, ніж пропонує сам Петро Порошенко, зазначає автор.

Один з лідерів "Опозиційного блоку" Юрій Бойко виступив з пропозицією змістовно переглянути Мінські угоди і ввести війська ООН на лінію розмежування на Донбасі. У цій заяві цікаво те, що позиція формально головної опозиційної політичної сили України щодо мирного врегулювання на сході стала все більше схожою на точку зору українського президента, вважає видання. Не так давно інший лідер об'єднання Сергій Льовочкін наполягав на тому, що тільки буквальна імплементація Мінських угод дозволить Україні повернути Донбас, йдеться в матеріалі "Актуальних коментарів".

Більш того, позиція Бойка навіть в деякому сенсі радикальніша за позицію українського президента. Ініціативи Порошенка в переговорах на практиці означають ревізію Мінських угод. Однак на словах він завжди підкреслює прихильність України до їх повного виконання. Бойко і Порошенко розрізняються лише щодо того, наскільки широкий мандат вони готові надати "блакитним каскам". Президент України говорить про повний доступ до зони конфлікту, лідер опозиції – лише про розміщення на лінії, що розділяє зараз протиборчі сторони.

Чим можна пояснити таку зміну настроїв в "Опозиційному блоці"?

Українські політики поступово починають готуватися до президентських виборів і багато хто з них всерйоз розраховують на настання епохи без Порошенко. Бойко давно розглядається колишніми регіоналами і деякими українських олігархами як лідер неформального кастингу кандидатів в президенти від "Опозиційного блоку". У перемогу Бойка мало хто вірить. Його функція буде полягати в тому, щоб зібрати максимально можливу кількість голосів для торгу з Порошенком напередодні виборів до Верховної Ради, які повинні послідувати після президентських виборів в 2019 році. Тим більше що в умовах, коли рейтинги всіх українських політиків, включаючи президента і лідерів опозиції, знаходяться на непристойно низькому рівні, шанси і, як наслідок, бажання поборотися за вихід у другий тур є багато у кого з українських важкоатлетів.

З урахуванням такої перспективи принесення в жертву позиції по Мінську-2, яку опоненти колишніх регіоналів маркують як проросійську, виглядає як продуманий політичний хід. Занадто мало українських виборців, незадоволених Порошенком і урядом, перетинається з тими виборцями, які готові підтримувати умови Мінських угод. У тому, що колишні регіонали легко змінюють свою позицію, коли мова заходить про політичний розрахунок, сумніватися не доводилося і раніше. Але, можливо, зараз це зрозуміють і ті, хто продовжує бачити в них останню проросійську силу в Україні.