Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 11 серпня

Навчання "Захід-2017": небезпеки для Білорусі та її сусідів

Навчання ЗС РФ і Білорусі "Захід-2017" не несуть реальної загрози сусіднім країнам, вважає військовий експерт Олег Жданов. За його словами, західним державам не варто побоюватися цих навчань, зокрема, через невелику чисельність військовослужбовців, які візьмуть у них участь. "У навчаннях "Захід-2017" будуть приймати участь 13 тисяч російських військових. Наразі в Білорусі їх близько 6-8 тисяч, тобто контингент збільшать всього десь на 5 тисяч", – розповів він. Водночас, переконаний він, Росія використає навчання для чергового посилення впливу на Білорусь. Раніше РФ "зміцнила свої позиції" у Білорусі 2014 року.

Загарбники свідомо блокують відновлення критичних об’єктів цивільної інфраструктури Донбасу

Всього протягом лише липня-серпня 2017 року на адресу СЦКК надійшло 78 заявок від підприємств на забезпечення режиму "Тиші" під час проведення ремонтно-відновлювальних робіт поблизу лінії розмежування сторін. Від Збройних сил України надано гарантії безпеки за 72 заявками. Російські окупанти й колаборанти за цей же час не надали жодних гарантій на проведення робіт на території, підконтрольній Україні, Отже, ця статистика вже вкотре доводить, що керівництво ОРДО продовжує цинічно ігнорувати інтереси цивільного населення по обидва боки лінії розмежування, демонструючи абсолютну незацікавленість у забезпеченні екологічної та гуманітарної безпеки регіону, а також у відновленні цивільної інфраструктури Донбасу.

Військовий шантаж по-російськи: тиск на Білорусь і демонстрація сили для України

Вже почалося перекидання російських військ у бік Білорусі. Для транспортного сполучення Росія побудувала обвідну гілку в обхід України. По ній і рухаються ешелони техніки. Кажуть, що до місця проведення навчань. Але можна припустити, що разом із перекиданням військ паралельно працює російська розвідка, завдання якої – збір чітких, оперативних даних про ситуацію на українських кордонах. Те, що зараз робить Росія, – це шантаж. Але якщо називати речі своїми іменами, Україна зараз пербуває в кільці російської армії. З одного боку, Крим, з іншого – угруповання військ на Донбасі, Придністров'я. Тепер мова йде ще й про Білорусь. Так що будь-яке посилення військ противника змушує нас серйозно ставитися до погроз.

Чому слід відмовитися від "україномовного" та що має бути натомість

Олександр Данилович Пономарів

Читач Дмитро хоче знати, якими з варіянтів і коли варто послуговуватися: україномовний і українськомовний, іспаномовний та іспанськомовний. Також йому цікаво,в яких випадках доречно вживати французькомовний і франкомовний, англійськомовний і англомовний. Щодо слов'янських мов – потрібно вживати українськомовний, білоруськомовний, польськомовний, російськомовний. Не кажемо ж ми поломовний, чехомовний. Щодо инших мов – уживаніші варіянти франкомовний, англомовний. Але німецькомовний та іспанськомовний.

Військовий парад на День Незалежності пройде під марш армії УНР

Новина – дрібничка, здається. Але в горлі перехопило. Військовий парад в столиці на День Незалежності пройде під марш Дієвої армії УНР. ... Саме запорожцям належить останній успішний наступ ДА УНР. Саме ці вояки пішли у Зимовий похід. А потім – забуття. І от – нащадки згадали. Нащадки – шанують. Нащадки – пишаються. Якщо на параді вам здасться, що ви бачите людину в "англійському" кителі та кашкеті-петлюрівці, або у черкесці та шапці зі шликом – це не примари. Це – вони. У них – теж свято. Теж – парад українського війська. Під їхній бойовий марш. 

Скандал на "Бандерштаті": про стурбованих і стурбованість

Не обійшлося без плямочки: на фестивалі скасували презентацію книжки "Розстрільний календар" про закатованих комуністичним режимом митців, громадських діячів, військових, науковців. Проект народився зі сторінки в соціальних мережах, у якомусь розумінні це плід колективної творчості. Я бачив ту книжку. Вона дає уявлення, як сьогодні можна розповідати про трагедію нації. Спокійно до щему. Без дешевих ламентацій, без пафосу, без чергових тужливих банальностей. І в чому ж причина відмови? Виявляється, ініціаторка проекту Олена Герасим’юк кілька місяців тому запостила в фейсбуці репліку на підтримку "Маршу рівності". Й усе? Й усе. Усе!

Хованки, лованки, лапанки: життя – це гра

В Україні здавна любили гратися. Маємо ми й три національні гри, у які бавляться всі: від політиків до простаків, від крадіїв до критиків. Це хованки, лованки й лапанки. Це три універсальні етапи будь-яких стосунків, як еротичних (загравати, грати й вграти), так і суспільних (вигравати, догравати, програвати). Це три періоди людського існування: перебування в маминому животі, життя, смерть. Кастанеда про те нічого не писав, але наш Сковорода насамкінець заввиграшки це сформулював: "Світ ловив мене, та не впійма". І яка ж це витончено-лукава гра – зобразити на поки що найбільшій за номіналом українській купюрі філософа, який більше за все в житті ненавидів гроші.