Як же низько цінують роботодавці кваліфікацію фахівців з вищою освітою.

Нещодавно робила аналітику по заробітним платам для юних маркетологів і була вражена тим, що зарплати, наприклад, бухгалтерів, нижче зарплат, пропонованих роботодавцями робочим фахівцям без освіти.

Бухгалтерам, згідно з вакансіями, в середньому пропонують 6,4 тис. грн, а робочим без кваліфікації – 8,8 тис. грн. Наступне порівняння: зарплата різноробочого всього на 50 грн менше зарплати, запропонованої копірайтеру або фахівцю з маркетингових досліджень.

Що засмутило – як низько цінують роботодавці кваліфікацію фахівців з вищою освітою.

Читайте також: Чому українській вищій освіті потрібен "ревізор"

Що ж стало причиною знецінення вищої освіти? Чому диплом, який є предметом мрій більшості батьків, стає просто декоративною прикрасою і атрибутом гордості? І чому наявність освіти не дорівнює можливості працевлаштуватися на відмінну роботу і хорошу зарплату?

Зізнаємося: якість вищої освіти, незважаючи на численні реформи, не стає краще. Навіть флагмани вузів не випускають потрібних ринку профі. Я запитала тих же юних столичних маркетологів, як у них викладається діджитал-маркетинг. На них припадає 48% вакансій і 25% резюме. І отримала безладну, але одностайну відповідь: "Ніяк". І якість навіть перевірених часом спеціальностей, як лікарі і педагоги, з роками не стає краще.

Другий фактор – це наше непереборне бажання "проскочити між крапельками". Більшість студентів готові "повирішувати питання" і не здавати складний профільний предмет, навіть якщо його незнання провалить їх інтерв'ю у роботодавців. Втім, знання з цього предмету можуть бути вікової давнини, під стать тим пожовклим сторінкам конспекту, за якими ведуть лекцію викладачі.

І роботодавці визнають, що випускники не знають базових речей, аж до розуміння "дебет-кредит" у економістів і молекул у фармацевтів, що вже говорити про мови програмування, наприклад.

Нещодавно уряд озвучив бажання впровадити дуальну систему, коли студенти будуть пару днів проводити в аудиторіях, а решту часу  вже на майбутніх робочих місцях. Чи не буде ця парочка кульгати на обидві ноги? Це хороше запитання. Застарілі знання роботодавці будуть "витягувати" на своїх плечах, але чи зможе це мотивувати вузи оновлювати свої програми? Чи вистачить робочих навичок юним студентам, щоб далі розвиватися в професії? Чи будуть ці знання системними? Питання... питання...

Читайте також: Зменшення кількості студентів, які отримують стипендію, є недоцільним і несвоєчасним кроком українського уряду

Можливо тому дипломовані фахівці не вважаються високооплачуваними, адже роботодавцям все одно доводиться інвестувати в їх навчання власні кошти. І, так, терпіти текучку, адже іноді студенти навіть не уявляють, як реально в житті виглядає їхня професія.

Звичайно, це розчаровує самих випускників, які чують від вузівських співробітників, що саме їх спеціальність "нарозхват" на ринку праці. При цьому, досить велика кількість студентів навчається на обраних батьками спеціальностях і не мотивована працювати за професією. Як наслідок, стають неконкурентними на ринку праці.

Що в результаті? Фахівці, які люблять і вміють працювати руками, в силу їх дефіцитності (всі ж хочуть диплом і освіту) і потрібності навичок, можуть заробляти більше своїх високоосвічених однолітків. І бути затребуваними довше і краще. Глухий кут чи привід задуматися і змінювати ситуацію?