Теза, що з реформою освіти за концепцією НУШ тисячі українських вчителів втратять роботу не сходить з вуст противників змін.

Які ж підстави для цього?

А ніяких. Навіть, за побіжного, але неупередженого аналізу.

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

Дітей шкільного віку в Україні з року в рік стає все більше і новий 2017/2018 навчальний рік тому підтвердження – 408 тис. першачків на тлі попередніх 250 – 300 тисяч. Відтак у країні з’являться додаткові вакансії на посади вчителів початкової школи та з часом ще кращі ніж зараз матеріально-фінансові умови для їхньої роботи.

Читайте також: Какой должна быть школа будущего

ОСНОВНА ШКОЛА

У цьому сегменті освіти так само буде потрібно більше вчителів, бо кількість 5 – 9-х класів лише зростатиме, а з переліку предметів навчальних планів нічого вилучатися не буде. Аналогічно й матеріально-фінансові умови праці ставатимуть кращими.

СТАРША ЛАНКА

Та специфіка цієї ланки, що загальна кількість окремих предметів на окремого учня буде зменшена отримає наступні два компенсатори:
- по-перше, буде у рази більша кількість годин для кожного з існуючих зараз предметів у профільних класах;
- по-друге, буде трирічний замість дворічного цикл навчання.

Чи означає це що жоден вчитель-предметник не втратить своєї посади з причини запровадження ліцейської профільної освіти старшокласників, так як це буде у початковій та основній школі? Якщо по-чесному?

Зрозуміло, що не означає. Але хто саме втратить роботу у системі загальної середньої освіти?

Це буде лише з тими, хто намагатиметься зберегти себе у такій якості, до якої він звик.

Чи має влада позбавляти мільйони молодих людей сучасного освітнього простору тільки тому, що певна частина працівників не хоче працювати у тій новій якості, котра стала актуальною.

Не будемо закривати очі на те, що спротив новому від деяких педагогів відбувається у той час, коли їхні учні успішно справляються з вивченням не одного десятка складних для себе наукових дисциплін.

Натомість вчителю, який отримав грунтовну загальнонаукову підготовку у вищому навчальному закладі, засвоїв педагогічну методологію, психологію та етику з естетикою тільки й треба, щоб у сегменті своєї «улюбленої» освітньої галузі перейти до нового формату професійної діяльності.

Читайте також: Каким должен быть хороший учитель?

А для чого?
А для того, щоб його власна професійна, скажемо так – корпорація, і у його особі відповідала своїй місії – бути на службі пріоритетних інтересів учнів та студентів, бо народні кошти передбачаються виключно для того, щоб навчальні заклади функціонували саме для учнів/батьків, а не учні/батьки ходять до школи для того, щоб педагоги мали роботу хай би який застарілий формат вона не мала.

Основа спротиву оновленням з боку деяких педагогічних кіл, які щоправда зараз сягають декількох десятків тисяч, в ігнорування норм професійної етики та академічної доброчесності. Тому учнівській та батьківський спільноті не доведеться сумувати за тими, до кого підходить визначення: «Якщо Ви можете, але не хочете, або хочете, але не можете, вибачайте, але нам, учням/батькам незалежної декомунізованої України, Ваші послуги застарілого штибу більше не потрібні».