В дитинстві, якщо я робив щось не так, старші люди казали: “Ти що в лісі виріс?” Напевно, якби ми жила на Близькому сході, де не так багато лісів, питали би: “Ти що, у пустелі виріс?” Нажаль, я так і не з’ясував які точно особливості поведінки характеризують людину що “виросла в лісі”. Думаю образ Іоана Хрестителя частково дає відповідь на це питання. Євангелист Марк говорить, що Іоан взявся нізвідки – голос одинака, що волає в пустелі. Зовнішній вигляд доповнює картину: одяг з верблюжого волосу підперезаний грубим шкіряним ременем (жодної вказівки що хоч і старенький але чистий і випрасуваний). Дієта Іоана могла спричинити інфаркт будь-яких дбайливих батьків, і реальний термін ув’язнення, в разі довідаються органи опіки над дітьми. Він їв сарану та мед диких бджіл на сніданок, обід і вечерю. Повна відсутність елементарних соціальних та комунікативних здібностей, толерантності, не говорячи вже про політкоректність. Жодних понять про норми культурної поведінки. Ніякої поваги до старших, жінок, священнослужителів, влади. Чому може навчити людину пустеля?..

Ніхто не знає як він почав проповідувати. Принаймні Іоан не виголошував проповідей в Єрусалимському храмі, на базарних площах або в царських палацах. Люди почали самі приходити до нього прямо в пустелю. Спочатку десятками, потім сотнями, а пізніше тисячами. Більшість із них пішки долала 10, 20 або і 40 кілометрів, щоби послухати проповідника.

Читайте також: Цікавий феномен жіночої душі

Мова пророка не була літературно вишуканою, відточеною та дипломатично округлою. Він не торкався політично або суспільно важливих тем сучасності. Слова Іоана не супроводжувалися мелодійним співом хору або милозвучною грою на псалтирі чи арфі. До нього не приходили ті, хто шукав розваги, філософської мудрості або приємно проведеного часу. Десь там, в глибині сердець люди відчували, що пустельний пророк має в собі те, що всі інші давно загубили у стрімкому вирі міського життя. До Іоана Хрестителя приходили почути Слово Боже…

Проповідь Іоана Хрестителя не втрачає своєї привабливості, бо чим більше ми занурюємося у багатство та різноманітність життя, тим більше відчуваємо себе відірваними від Бога. Сучасна наука і техніка дає кожній людині унікальні й незнані за часів Христа можливості. Наші міста перевершують найсміливіші фантазії прадавніх будівельників і митців. Величні собори вражають своєю красою. Хмарочоси зі сталі і тонованого сірого скла підносяться багато вище недобудованої Вавилонської вежі. Квадратові, циліндричні, трикутні споруди, величні стадіони, дорожні роз’їзди, усе робить людину маленькою мурашкою серед мільйонів собі подібних.

Наші міста сповнені штучного інтелекту та новітніх технологій, а комп’ютер став головною ознакою сучасності. Життя більшості людей немислиме без комп’ютерів і все більше подібних до них телефонів. Віртуальний простір розповсюджує новини, в ньому дружать, закохуються, одружуються. По інтернету слухають проповіді і, навіть, віртуально відвідують богослужіння. Світ електроніки підкорив людське життя, коли замість грошей люди почали користуватися пластиковими картками і комп’ютерна програма зв’язала банки, магазини, вокзали цілого світу в одну систему розрахунків.

Читайте також: День Володимира Великого: яким було його правління

Мешканці міста звикли до комфорту. Гаряча і холодна вода, обігрівачі взимку та кондиціонери влітку, пральні, посудомийні машини та безліч усілякої побутової техніки, що значно полегшує людське життя. Харчовий вибір сучасних магазинів може задовільнити витонченого гурмана. Яловичина, телятина, свинина, баранина, кури, качки, індики, десятки різновидів сирів та молочних продуктів пропонуються за цілком доступною ціною (принаймні в США). Значна частина їжі продається готовою або напів-готовою заради економії часу. Люди звикли їсти часто, багато і смачно.

Місто це культура. Люди знають не лише що їсти, але коли, як і з якого посуду це треба робити. Якою виделкою їсти салат, якою рибу, а якою головну страву. З якої склянки пити які напої. Мешканці міста знають як говорити чемною, співучою мовою, використовуючи правильні слова в потрібний час і для потрібної ситуації. Знають як потрібно одягатися і як одягатися не потрібно, які книги читати, яку музику слухати, яке кіно дивитися, в який театр і на яке шоу ходити.

Як не дивно, але усі досягнення техніки та засоби комунікації не зробили людину щасливішою. Значна кількість людей відчуває самотність, порожнечу та суєтність власного життя. За повсякденними клопотами не лишається місця для Бога. І в цьому ми дуже близькі до людей, що приходили послухати Іоана Хрестителя. Голос Божий звучить в пустелі. Там, де його можна почути. Де вимкнуто радіо, телебачення, музика, не лунають голоси колег, друзів, братів, сестер, батьків. Де не потрібно кудись спішити, постійно щось робити, вкладатися у встановлені терміни. Голос Божий звучить там де тиша, мир і спокій…