Сьогодні, 28 липня, – День пам'яті рівноапостольного князя Київського Володимира Святославича й Український хресний хід до річниці хрещення Київської Русі-України (близько 12:00 від Володимирського собору до пам'ятника святому князеві Володимирові Великому).

Правління Володимира Великого (980–1015 рр.) мало велетенські наслідки для України. Князь запровадив в Україні християнство й поширив його на підлеглі Києву землі Східної Європи. Князь звів численні міста навколо Києва по Десні, Остру, Трубежу, Сулі, Стугні для захисту від кочовиків. За його часів закон в Україні став писаним, як у решті цивілізованих країн. Старовинні літописи скрізь пишуть ім’я князя з українською вимовою – "Володымер" або "Володимир". 

Князь посилив контроль Києва над землями сучасної Центральної Росії: на початку його правління в’ятичі припинили платити данину, але 981 року Володимир наклав її повторно "від плуга", тобто від кожного домогосподарства. У битві на річці Піщаній воєвода Володимира Вовчий Хвіст розігнав радимичів. 

Читайте також: Володимир Великий як символ нової Європі на Сході

Князь Володимир, матір якого була слов’янкою – уродженкою міста Любеча на Чернігівщині, уже не відчував особливої близькості з варязькими найманцями: для нього була важливіша думка киян. Він випроваджує з країни варягів, які хотіли обкласти люд додатковою даниною. 

У 987 році Володимир надіслав на допомогу Візантії загін у складі шести тисяч вояків для участі у внутрішній боротьбі. Зрозумівши, що імператори не виконують умови віддати за нього заміж свою сестру, князь 988-го після дев’ятимісячної облоги узяв фортецю Херсонес. Допомогли місцеві мешканці, які розказали, в якому місці перекопати воду. Володимир Великий став першим завойовником міста за всю його на той час півторатисячолітню історію. Узявши Херсонес, Володимир заснував там свій палац та обміняв місто на шлюб із візантійською принцесою. Натомість Тмутороканське князівство у Східному Криму залишилося під владою Києва. Умовою цього весілля було хрещення Володимира. Як повідомляє літопис, до хрещення в князя було дванадцять офіційних дружин і 800 наложниць. Від усіх них він відмовився.

Прижиттєве зображення князя з його монети – срібника

Повернувшись до столиці, Володимир наказав повалити язичницьких ідолів – одних порубали, а інших спалили. Володимир звелів прив’язати коневі до хвоста ідола головного язичницького божества Перуна й волочити його зі Старокиївської гори Боричевим узвозом і кинути в Дніпро. За княжим наказом послали людей відпихати ідола від берега аж до Дніпрових порогів. 

Читайте також: Достеменно про князя Володимира Великого: факти розбивають російські міфи вщент

Володимир у 988 році хрестив лише Київ і околиці. В інших землях, підвладних Києву, язичництво відступало поступово. У Новгороді заколоти язичників довелося придушувати силою, як і в Суздалі, де язичницькі волхви підбурювали народ на заколот проти християнства ще й через півтора століття після хрещення киян. Ще в 1130-х роках язичники-в’ятичі стратили київського проповідника Кукшу Печерського. Натомість на території України невідомо випадків мучеництва християнських священиків. Кияни здавна знали, що таке християнство. Ще апостол Ісуса Христа Андрій проповідував у Скіфії, один із перших римських пап Климент відбував заслання в Криму. 

До зведення Володимиром південних фортець степовики становили вкрай серйозну загрозу для Русі. Їхні війська з’являлися біля Стугни, за 40 кілометрів від Києва. Літопис повідомляє про кумедний випадок, коли обложені ворожим військом мешканці Білгорода під Києвом (нині село Білогородка) використали забобони печенігів. Вони залили в яму пшеничний кисіль та показали її печенізьким послам: мовляв, вони не бояться облоги, бо їхня земля родить такі харчі. Вражені родючістю України чужинці повірили. 

Володимир казав: "Сріблом і злотом не знайти мені дружини (війська), а дружиною знайду срібло і злото". Також князь звелів розвозити милостиню по домівках немічних і хворих киян. Крім того, він почав забирати у знаті дітей і віддавати їх на навчання, попри те, що родичі голосили за майбутніми учнями.

На фото - справжнє прижиттєве зображення князя з його монети - срібника.