Львівські поборники традиційної моралі, які погрожують зірвати форумну презентацію дитячої книжки від видавництва "Видавництво", поводяться вкрай нераціонально.

Маю на увазі не свій погляд. Тобто не власну раціональність. А саме їхню.

Якщо виходити з їхніх поглядів і страхів, вони б не мали бути зацікавлені в поширенні ідей про існування родин, де двоє матерів або двоє татів виховують дитину.

Найефективніший спосіб не дати розповстися "гідрі толерантності" й "сатанізму" – це не збільшувати кількість людей, які це читатимуть. Тобто – не множити "зло" (як вони його розуміють).

Що ми побачили за останні дві доби?

Ми побачили, що про книжку Лариси Денисенко дізналися всі. Навіть ті, хто й не збирався їхати завтра до Львова або зовсім далекі від дитячої літератури. Книжку, вже поширену в електронному форматі через "УП", прочитають тисячі людей. На Форумі вона розлетиться, як київська перепічка в голодні дев'яності. Про цю книжку говоритимуть усі, писатимуть усі. Вона буде всюди, бо останні два дні це показали.

Читайте також: Усередині шторму: чому маємо зберігати холодну голову

Геніальний SMM мимоволі!

І навіть якщо вони прийдуть зривати форумну презентацію, і навіть якщо щось зірвуть, залякавши організаторів, гостей і дітей Форуму, це жодним чином не зарадить поширенню жодних ідей. Бо в сучасному світі таке неможливо заборонити. Як неможливо заборонити зелену енергетику, електромобілі чи криптовалюту.

Тобто боротьбу за душі й мізки вони програють уже на старті. І – за великим рахунком – просто виконують роль безплатних рекламістів дитячої літератури.

Говорять про піар. Але який піар... На Бога! Заявити ще раз: "Ми – проти!"? Ніби хтось ще цього не знає... Крайній консерватизм в агресивно-насильницькій версії має надто обмежений вплив на суспільство. Навіть ті ж традиційно-консервативні верстви, до яких вони мали б апелювати, на таке не підпишуться. Не тому, що не поділяють їхніх поглядів або страхів щодо дражливої тематики. А ще й тому, що добра половина цих організацій апелює до поганських назв і символів. Їхній союз із, наприклад, частиною львівської (ширше – галицької) християнсько-консервативної публіки здається зовсім проблематичним. Думаю, люди воцерковлені швидше б могли знайти спільну мову з доброю католичкою Ларисою Денисенко, ніж із рядовим представником організації "Чорне долото" чи "Зелені обценьки".

Читайте також: Скандал на Форумі видавців: погрози через "неправильну" книжку

Розгромити презентацію дитячої книжки – не тільки цілковите шапіто, а й демонстрація того, що "Вася – голий" більш ніж абсолютно. Агресія як єдиний спосіб реалізації своїх поглядів? Крім того, що дико, це зовсім неефективно. Набагато ефективніше піти до церкви і помолитися за навернення заблуканих душ.

Я, наприклад, проти нічних мотоциклістів у себе під вікнами. Можливо, добра половина Оболоні поділяє мої погляди. Але влаштовувати якісь акції проти них – смішно. Я точно знаю, що таких людей з часом карають невидимі божества наших доріг. І пробачаю їм усі гріхи заздалегідь. Мені вистачає терпимості для нічних мотоциклістів.

Тож маємо типову гоголівську унтер-офіцерську вдову, яка сама себе вишмагала. Так поборники боротьби зі "злом" показують себе тими, ким завжди були – підлітковою субкультурою, яка не здатна прорахувати навіть один свій хід (не кажучи вже про два чи три) без того, щоби не облажатись і не підняти себе на глум.