Сьогодні зранку проїхався Києвом, щоб перевірити стан виконання декомунізаційних законів.

Узаконений процес декомунізації триває вже понад два роки. Проте результати невтішні.

Для столичної влади настільки милі і дорогі серпи і молоти, що вони ніяк не можуть їх позбутися на власній будівлі. Фото додається.

Поруч, на центральній вулиці - на Хрещатику, досі у всій красі милується радянська зірка.

На проспекті Перемоги не втомлюється - працює заклад із красномовною назвою "Палац культури ВО Більшовик". Від таких вивісок соромно за весь Київ.

Пам'ятник Щорсу просто прикрили, набечто і не було жодних обіцянок його демонтувати. Нехай постоїть так.

Нехай постоїть і так п'єдестал, на якому в серці столиці звеличувався культ Леніну. Адже столичній владі бракує духу щось змінити.

Не змінними залишаються старі таблички на вже давно перейменованих вулицях. Вони рясніють та ржавіють по принципу "какая разница".

"Какая разница" присутня на монументі під Аркою дружби народів і на монументі Батьківщина-Мати.

І тільки кіностудія імені Довженка порадувала - демонтувала закоренілого Леніна, за що я вдячний!