Як в останній момент в Україні створили суд з інтелектуальної власності
Почнемо, напевно, з указу президента від 29 вересня 2017 року, завдяки якому і з'явився Вищий суд з питань інтелектуальної власності. День утворення суду добре корелює з абревіатурою його назви — ВСПІВ, адже кінцевий термін для створення суду збігав уже 30 вересня 2017, тобто 12 місяців після набрання чинності Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
Читайте також: Новий Верховний Суд уже сьогодні: завищені очікування чи профанація?
Але чого вартий суд, у якому немає суддів? Тому вже 30 вересня 2017 року зібралась Вища кваліфікаційна комісія суддів України і прийняла рішення про те, скільки буде суддів у ВСПІВ і як вони там з'являться. А саме рішенням встановлено, що суддів буде "21 одиниця" і призначать їх за результатами конкурсу, який вже оголошено. Документи від потенційних кандидатів прийматимуть з 1 по 15 грудня 2017 року. До речі, на вакантні посади можуть претендувати судді, адвокати, патентні повірені та науковці, які мають достатній професійний стаж. Практикуючі юристи, які свого часу не отримали адвокатське свідоцтво, на цей потяг правосуддя не потрапляють.
Спираючись на досвід конкурсу до Верховного Cуду України, який від початку і до призначення на посади зайняв близько 11 місяців, за оптимістичного розвитку подій можна припустити, що ВСПІВ отримає своїх суддів вже за 5-6 місяців — їх все-таки всього 21 одиниця, і ВККС вже встиг потренуватися на новоспечених суддях найвищої інстанції.
Суд і судді — це, звісно, добре, але за якими правилами вони працюватимуть? Це ще один елемент, поки слабо визначений у часі та в просторі. Сайт Верховної Ради підказує нам, що проекти нових процесуальних кодексів якраз знаходяться на розгляді депутатів, які вже запропонували тисячі самих "конструктивних і мудрих" правок. Також ЗМІ повідомляють, що президент визначив прийняття кодексів як пріоритетне питання цього депутатського сезону. Що ж, тут залишається тільки гадати, коли ми побачимо фінальний результат роботи, який серед іншого включає і процесуальні правила роботи ВСПІВ. Логічно було б припустити, що це має статись десь одночасно із призначенням суддів ВСПІВ.
Ну і відкритим залишається питання, що станеться з судовими справами з інтелектуальної власності, які розглядатимуться на момент реального початку роботи ВСПІВ. За досвідом не однієї судової реформи, через яку ми вже пройшли, можна припустити, що відповідний суд закінчить розгляд справи, яку почав, а подальше оскарження і розгляд буде вже відбуватись за правилами нового кодексу. От тільки бажано при цьому не забути, що у випадку зі ВСПІВ до господарського судочинства цілком можуть потрапити справи, що розглядались за цивільним процесом. У тому числі зі своїми вимогами до доказів, які можуть не працювати в господарському процесі (наприклад, показання свідків у госпсудах не приймаються). До того ж апеляція у ВСПІВ за чинним проектом досить своєрідна, та і касація всього одна замість сьогоднішніх двох.
Читайте також: Судова реформа: чому нас шиють у дурні
Отже, всі ці новини вказують на те, що найближчий рік практикуючих юристів, їх клієнтів та кандидатів до складу ВСПІВ очікують "сюрпризи", пов'язані з довгою і звивистою дорогою становлення вітчизняного правосуддя.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки