Колись я писав блоги на одному інформаційному порталі, і там мав заповзяті дискусії з "офіційними адвокатами" та "нейбайдужими захисниками" президента Януковича.

Читайте також: З Порошенка роблять Януковича

Загалом, працювали вони дуже просто.

Як тільки засікали, що хтось десь невдоволений їх "вождем", то починали завдавати "удар у відповідь".

Робили вони це дуже примітивно. Нападками на персони критиків.

Типу, хто це такий посмів крикувати Вікторафьодоровіча? Ну і далі вкидали мішанину фактів і вигадок, аби "дискредитувати" криитка. І були цим дуже задоволені.

Подібний підхід - верх тупості, просто тому, що яким би "поганим" не був критик Януковича, це все одно не скасує простого факту: що колишній президент "тащив" в свою "сім'ю" все те, що погано лежало, став мільярдером, працюючи на держслужбі, одержує гонорари за книжки вищі, ніж лауреати Нобелівських премій, а також живе у палаці, якй офіційно записаний невідомо на кого.

Часи минають, президенти міняються, але "методички" лишаються.

І от ми бачимо все те саме. Ті самі підходи. Ті самі моделі. Навіть набір слів той самий.

Хтось і досі вважає, що найефективніший механізм комунікації - спробувати полити лайном побільше критиків, і тоді ти будеш сяяти як сонце на небосхилі.

Але які б не були критики, все одно є певні факти, є певні проблеми, які ігнорують, є відповіді, на які чекають, але їх немає.

Читайте також: Порошенко крадет слишком явно, не соблюдая приличия. И кончит он, как Янукович – эксперт

ЛАЙНО не замінює КОМУНІКАЦІЮ. Навіть дуже нахабний лайномет не ПОЯСНИТЬ ВАШУ ПОЗИЦІЮ.

Зрештою, він закидає лайном і вас.