Окремі думки щодо депутатської недоторканності.

Депутатська недоторканність (частина перша статті 80 Конституції України) складається з двох елементів:

1) депутатського індемнітету (передбаченого в частині другій цієї ж статті), який є фактично абсолютним (за винятком окремих критерій місця та змісту);

2) депутатського імунітету (передбаченого в частині третій цієї ж статті), який є відносним.

Читайте також: Депутатська недоторканність: скасовувати чи обмежувати?

Тому юридично некоректно говорити про "скасування депутатської недоторканності" в запропонованих законопроектах у Верховній Раді України. Фактично в законопроектах 6773 і 7293 мова йде про скасування лише депутатського імунітету. Депутатський індемнітет пропонується залишити незмінним.

Залишаюсь у цьому питанні в меншості, бо не підтримую ні позиції президента, ні позиції опозиції в цьому питанні.

Ні для кого не є секретом, що Україна є державою з молодою й нестійкою демократією, з відсутністю авторитетної та незалежної судової гілки влади. І парламентський імунітет, як і парламентський індемнітет, є складником парламентаризму, гарантією професійної незалежності депутата від впливу потенційно неправомірної діяльності виконавчої влади та силовиків, а не особистим привілеєм фізичної особи. У разі приходу до влади авторитарного "нового Януковича", який неминуче тотально підімне під себе парламент, прошу потім не плакатися й не розпускати соплі, що вас про це ніхто не попереджав.

Читайте також: Потрібні реформи – час працює проти України

Тому переконаний, що депутатський імунітет необхідно не скасовувати, а обмежувати, виходячи з передового досвіду інших європейських країн, насамперед – держав Центральної та Східної Європи.

Якщо справді хочете боротися проти політичної корупції, то треба приймати новий виборчий закон із відкритою пропорційною системою до парламенту.