Якось непомітно ми почали звикати до тотального нехтування законами та суспільними нормами поведінки. Народний депутат може дозволити собі днями та місяцями не з’являтися на робочому місці, хоча сам є одним творців вітчизняного законодавства.

Читайте також: Не кажется ли вам, что представительская демократия постепенно себя исчерпывает?

Виборець без жодних докорів сумління може продати свій голос за гречку, а потім звинувачувати в усіх негараздах «недолугу» владу. Активіст може прийти до залу суду та на ознаку своєї незгоди з судовим вироком, забарикадуватися в цій залі та розтрощити там вщент усі меблі, хоча сам є прихильником демократії та цивілізованого вибору. Суддя може сісти за кермо в стані алкогольного сп’яніння, вирішивши, що закон – це він, тому йому все дозволено…

Країна починається з кожного з нас. Але нашому суспільству не вистачає поваги. Поваги до держави, до інституцій, до законів. І перш за все нам не вистачає поваги один до одного.

Читайте також: Если не ВРать себе и людям

Коли ми – кожний на своєму місці – будемо дотримуватись законів та загальних норм поведінки, тільки тоді наша країна стане жити по-новому. Зробити такий крок дуже непросто, але вкрай необхідно. І тільки тоді Україну стануть поважати у світі.