Цікаво, що українські політики обвинувачують один одного у тому, що самі постійно роблять.

Кнопкодави – у кнопкодавстві.

Читайте також: Ілюзії та їх носії є найбільшими вбивцями реформ в Україні

Люди, які офіційно ніде не працюють роками, окрім державної служби, і живуть у палацах, – обвинувачують інших у корупції.

Ті, хто все життя співпрацював з російським бізнесом та політиками, найгучніше вишуковують "агентів Кремля".

Ще вони постійно обвинувачують один одного у "популізмі". А потім вносять черговий законопроект, сповнений цього самого популізму.

Читайте також: Інтелігенти є, інтелігенції нема – вічна ситуація

В принципі, всім все одно байдуже. Слово у нас знецінене. Всі вживають слова типу "знищення", "геноцид", "вбивця", "бандит" як буденні елементи політичної дискусії.