Хто ще не чув - «У суботу 8 червня біля станції метро «Дарниця» група осіб здійснила напад на журналіста, виконавчого секретаря Київської міської організації Незалежної медіа-профспілки України Георгія Ермана.

П’ятеро нападників вимагали від журналіста вигукувати на відеокамеру націоналістичні гасла та погрожували розправою через те, що він нібито ображав у своїх статтях націоналістів. Частина нападників приховували своє обличчя під масками. Навіть після того, як журналіст сказав нападникам, що опонує будь-яким людиноненависницьким ідеологіям і не має жодних українофобських поглядів, йому в обличчя кинули яйцем».

«Напад на журналіста начебто «ультраправими» - дуже схожий на провокацію Партії регіонів, про що ми попереджали!» - прокоментував подію у своєму Facebook речник «Свободи» Олександр Аронець.

Особисто Георгія Ермана я не знаю. Судячи з усього, що пишуть про нього люди різних поглядів вже після інциденту - стати об’єктом «сафарі» з політичних мотивів він не міг, бо був мало відомий і нічого такого «страшного» не робив і не писав. До того ж, сам він заперечує, що є ліваком, і каже, що він «за соціальну справедливість». Отже, погляди його, якщо й ліві - то помірковані. Є значно більш ласі цілі для «сафарі», але їх чомусь поки що ніхто не чіпає.

Отже, якщо все було саме так, як розповідає Ерман - то має рацію Аронець. Зараз поясню чому.

Останнім часом гопоту, що працює на ПР (а також гопоту, що перебуває у лавах ПР) активно звинувачують у нападах на журналістів і правих активістів. Отже, гопоті треба терміново зробити контрхід.

Георгій Ерман - журналіст з прізвищем, що звучить як єврейське, і саме в такій, і лише в такій якості (особливо, якщо він до того ж справді помірковано лівих поглядів) він є ідеальним об’єктом для нападу псевдо-ультраправих. Він каже, що завжди був проти ПР - але ж його ставлення до ПР, погане чи гарне, ніякого значення для організаторів нападу не має. Для них важливе тільки його прізвище і рід занять.

Не помічаєте, як послідовно і неухильно нашу державу виставляють в очах Заходу якимсь оплотом неонацизму? При цьому, оскільки реального більш-менш помітного нацистського руху в Україні нема, нациків нашвидкуруч ліплять з того, що є - то з мене, а то взагалі з Кличка (їй-Богу, правда - один німак закликав нещодавно «Батьківщину» і «Удар» негайно відмовитись від співпраці зі «Свободою», бо якщо вони не відмовляться, то на президентських виборах 2015 року переможе.... Кличко, і це буде нацистська диктатура. Бідолашний Кличко! Прочитавши таке і нажаханий страшною перспективою стати Президентом України, він, згідно задуму автора статті, повинен негайно відмовитись від будь-якої співпраці з Тягнибоком :))

А взагалі, друзі, у будь-якій ситуації треба найперше дивитися, кому вигідно. У даному разі, на мій погляд, усе на поверхні.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА