$450 312 500 — за таку суму вчора на аукціоні Christie's (в моїй колисці) була продана картина Леонардо да Вінчі "Сальватор Мунді". Ніколи нічого подібного не відбувалося, і цей продаж поставив абсолютний рекорд.

ЗМІ вибухнули, колекціонери-класики, які кидали своїх Кранахів і Ботічеллі в топку, вигребли попіл з руїн і знову задумалися, чи не продати їх теж — ринок старих майстрів довго був на спаді. Але да Вінчі поза ринком, як, власне, і поза мистецтвом. І взагалі він мертвий. Феноменальний продаж не можна віднести до жодної зі статистик, крім однієї — азартної гонки за унікальною річчю.

Сума в 450 мільйонів, як не поверни, не піддається здоровому глузду. Але захоплює абсолютно всіх. Особливо тих трьох, які не змогли досягти своєї мети в торгах за цю картину. Хтось із них все ще б'ється в конвульсіях. Міг же підняти ставку! «Це історичний момент. Ми почекаємо», — баламутив аукціоніст Юссі Пілкканен, чекаючи сміливого кроку. Але все прахом. Переможець в якийсь момент просто підняв ціну вдвічі. Або, як кажуть у нас, птахів, показав гарний хвіст. І був такий. Разом з картиною.

За іронією, картина була представлена на аукціоні післявоєнного і сучасного мистецтва. Як би задвигаючи за пояс усе, що було зроблено за останні 500 років. Немає нічого більш сучасного, ніж Леонардо да Вінчі і Ісус Христос. Помолимося.

Цей астрономічний продаж не обійшов увагою і арт-критиків. Для них це поразка, а не перемога. Ринок знову домінує над діалогом про мистецтво і його цінності. Мистецтвознавці образилися, що все знову звелося до грошей і дорогих іграшок мільярдерів. І сказали, що швидше за все картина — фуфло і зроблена так собі.

У чому унікальність? Ну Ісус, ну да Вінчі. Спадщина Леонардовеликогогенія мізерно мала. Картина довгий час вважалася втраченою. Художник зробив безліч ескізів, але сам оригінал не могли знайти.

Стартова ціна для роботи такого порядку була не така вже велика. Але саме ця приманка зазвичай спрацьовує для шедеврів, ціна на які потім злітає в безліч разів. Так, зі $100 млн ціна піднялася до 450. Але одна справа, коли купуєш старий стілець на еВay, і платиш чотири долари замість одного, інша — коли починаєш торги зі ста мільйонів. І, наприклад, вступаючи в гру, вирішуєш купити не футболіста, літак, 35% акцій Ліверпуля або острів, а картину, яка буде висіти у тебе у вітальні.

І все б нічого, але відмовитися від 10% акцій Tesla або Ferrari в ім'я однієї картини — це вже занадто. Тому смертним залишається лише сподіватися, що цей твір опиниться в музеї, а не в мармуровому холі. Навіть якщо не зараз, а пізніше. Адже це історичний момент, ми почекаємо.