Тривалий час Швейцарія для мене була мрією, яку я відкладала в абстрактне майбутнє. Поки "Динамо" вдруге за сезон не випало в єврокубковому жеребкуванні на "Янг Бойз" — команду зі швейцарської столиці. Було вирішено: їдемо підтримувати. Зрештою, завдяки улюбленій команді і відбулася моя поїздка до Берна, на яку я навряд чи наважилася би просто так, бо ж Швейцарія славиться не лише сирами, шокладом і годинниками, а й шаленими цінами.

Ну, і справді: перше, що потрібно прийняти і змиритися — дешево не буде. Хіба що ви збираєтеся спати просто неба. У листопаді, навіть зі швейцарськими +17 удень, це важкувато. 

Як дістатися 

На щастя, з Києва літає лоукост-компанія до кількох міст Німеччини, звідки до самої Швейцарії можна дістатися автобусом. Ми обрали невеличкий Меммінген. До речі, в аеропорту цього міста проблем з безвізом не було: на контролі нічого не питали. Хоча, звісно, необхідно мати з собою всі потрібні документи (паспорт, підтвердження проживання, зворотні квитки) й гроші. Квитки, до слова, туди-назад обійшлися у 3000 грн, бо купувалися завчасно (з акційними пропозиціями може вийти ще дешевше).

Читайте також: Жутковатая японская деревня, где живут одни статуи. ФОТО

Після прибуття ми вирушили автобусом до Мюнхена. Їхати до столиці Баварії — півтори години (купити квиток за €15 євро можна на сайті летовища). І ми не могли дорогою до Швейцарії не завітати туди, але про це неймовірне місто іншим разом, —воно варте окремої розповіді.

Берн — затишне місто приголомшивих цін 

До швейцарської столиці діставалися з Мюнхена автобусом. Його вартість — €35 євро, у дорозі 5.30-6.30 год. — залежно від ситуації на шляхах. Дорога минає майже непомітно, коли їдеш рівнесеньким покриттям, а за вікном — гори й затишні містечка чи не найкрасивішої країни континенту з усіма тими казковими будиночками й блакитними озерами. Коли пейзажі набриднуть, знайте, в тутешніх автобусах є Wi-Fi, щоб ви заспамили соцмережі фотками подорожі.

Приїхавши до Швейцарії, одразу внутрішньо налаштуйтеся, що тут все дуже дорого. Все. Дуже. Дорого. Я була готова, наслухалася багато розповідей, але ціни, попри це, кожного разу шокували.

Поїздка на більш-менш нормальну відстань в громадському транспорті коштуватиме більше 4 франків (множте на 27 — отримаєте вартість в гривнях). Але є одна фінансово приємна новина — вам видадуть у готелі безкоштовний квиток для громадського транспорту на стільки днів, на скільки ви залишаєтеся в місті.

А поки ви його не маєте — скористайтеся безкоштовним трансфером з аеропорту чи залізничного вокзалу — просто покажіть контролю букінг (контролю за два дні ми не зустріли). Крім трамваїв та автобусів, він дійсний і для двох міських фунікулерів.

Найдешевше житло обійдеться приблизно в 100 франків за ніч. Грубо кажучи, трохи менше 3000 грн доведеться заплатити за віддалений від центру простенький готель, без ванни/туалету в кімнаті. Проте за вікном вдалині виднітимуться Альпи. І ви все ж у Швейцаріі! Яка різниця, де жити, коли ти у Швейцарії.

Куди сходити 

Музеї тут є, наприклад, Альберта Ейнштейна. Але, як на мене, ліпше просто прогулятися самим містом, яке саме по собі є музеєм — історичний центр належить до спадщини ЮНЕСКО. Сотні годинників, іграшкових будиночків, вузеньких вуличок — ви неодмінно закохаєтеся у Берн. Якщо чесно, то якби не гра рідної команди, я б навряд чи поїхала з усіх швейцарських міст саме сюди, воно ж не входить до топу туристичних. Проте я аніскілечки не жалкую. Бо +17 у листопаді та діснеївські картинки навколо не залишають байдужими. Спустіться до кришталево чистої річки Ааре. Біля неї, в оточенні столітніх будівель й таких самих дерев, можна "залипнути" на години.

Читайте також: Что туристу плохо, то для бизнеса – золотое дно

Обов‘язково потрібно відвідати гору Гуртен — ви опинитеся в зеленій оазі серед міста з приголомшливим видом на Альпи. Потонете в тиші та спокої. Це місце, мабуть, найголовніше, що потрібно побачити в Берні. І водночас ви тут не помрете в натовпі туристів, як на центральних вулицях.

Увечері обов‘язково подивіться світлове шоу на стінах федерального парламенту. Я обіцяю — ви будете вражені грою світла й музики.

Щойно я перерахувала усе, що ви можете зробити в Берні абсолютно безкоштовно, маючи квиток на громадський транспорт від готелю й купу сил, щоб находити за день близько 20 км пішки.

Що їсти 

Тепер — до насущного.

Їсти тут дорого. Тому не соромтеся везти їжу та напої з Німеччини або навіть з дому. Якщо в готелі буде кухня — то взагалі прекрасно. Інакше будьте готові за обід на двох у фастфуді викласти близько 600 грн. Це стандартний бургер і напій. Без картоплі. Без соусів. Без морожка. Поїсти на центральних площах — 20-40 франків за страву (пам‘ятаєте, що треба множити на 27?). У супермаркетах дешевше, звісно. Але все одно нам дорого. Дуже дорого.

Читайте також: Туристу на заметку: как избежать космического счета в ресторане

Листопад — несезонна пора. Проте у Берні в цей час набагато тепліше, ніж у Києві. Удень — в середньому +15 градусів тепла. Куртка відправилася до наплічника, але навіть у светрі було спекотно. Хоча ночі холодні, все ж не літо. Тому в несезон можна їхати, особливо не переживаючи, що замерзнете в кучугурі снігу. Однак цей період сприятиме суттєвим заощадженням, бо більшість туристів не полюбляють мандри у міжсезоння.

Назад ми поверталися автобусом у той самий Меммінген. На місто було близько чотирьох годин. І якщо у вас буде нагода прогулятися ним перед відльотом — скористайтеся можливістю. Воно дуже миле, спокійне, абсолютно нетуристичне. Тут можна поспостерігати, як живуть власне баварці. Ну і після Швейцарії воно здасться дешевим.

З Меммінгена до аеропоту їздить автобус (€3, не більше 15 хв. у дорозі). А звідти вже — шлях додому. Втомлені, але сповнені вражень, ми ледь дожили до рейсу. (Ще й пережили нічний переїзд автобусом!) Але ніхто не скаже, що подорож того не варта.