Венеційська комісія ухвалила рішення щодо скандальної "мовної" статті закону "Про освіту".

Експерти не підтримали звинувачення з боку Угорщини.

"Комісія прийняла аргументацію української сторони щодо закидів, ніби мовна стаття Закону "Про освіту" звужує права представників національних меншин", – передає прес-служба МОН.

Але Венеційська комісія рекомендувала Україні "видовжити" перехідний період для імплементації мовної статті.

Зараз закон "Про освіту" вказує, що повноцінно в силу мовна стаття має вступити у 2020 році.

Міністерство освіти погодилось подовжити цей період.

"Комісія також підкреслила, що Україна має максимально широко використати можливості пункту 4 статті 7, що МОН  і планує зробити", – йдеться у заяві міністерства.

Читайте також:  Українська стала переважною мовою молоді

На думку міністерства, найголовніша теза висновку полягає в тому, що стаття 7 є рамковою та підлягає подальшій деталізації, зокрема, у Законі "Про загальну середню освіту".

"Ми цілком згодні з цим твердженням. Спільно з національними громадами МОН працюватиме над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин, з урахуванням їхніх освітніх потреб. Основна ціль – забезпечити достатній рівень володіння як державною, так і рідною мовами", – кажуть у міністерстві освіти.

Нагадаємо, що одразу після прийняття закону "Про освіту" у Верховній Раді румунська спільнота попросила президента Петра Порошенка ветувати цей закон з тим, що він мовляв "неконституційний".

Читайте також: Люди, змінивши мову, наче наново народжуються

"Ст.7. про мову освіти містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин", – йдеться у відкритому листі.

Також свою стурбованість озвучили російське, угорське та польське МЗС. Проти закону про освіту також виступив президент Молдови Ігор Додон.