...я зазвичай пишу у фейсбуці і російською і українською - як на душу ляже, якою мовою перше слово народиться.
---------------------------------------------------------------------------
але щиро радію, коли бачу як останнім часом на українську переходять мої давні товариші і соратники-журналісти, які все своє життя писали російською і на моїй пам'яті жодного разу не спілкувалися українською усно. Причому з кожним днем таких більшає.

І на мій великий подив є серед них і такі, яких вважав ( і каюся у цьому) невиправними совками й ватниками.

Читайте також: Українська стала переважною мовою молоді

І роблять це не з гонору (я, мовляв, і українською можу), не з принципу ("Я принципово, коли заходжу до фаст-футу, звертаюся до персоналу державною..."), і не з переляку через можливе ухвалення Закону про мови, який передбачає різних там мовних інспекторів і інші методи інквізиції...

А просто тому ( і це відчувається в постах), що так їм приємніше. Естетичніше. Цивілізованіше...Чи може ще через щось?

Цікавим є те, що зміна мови позначається і на змісті. Це важко сформулювати, але в кожній мові - в її лексиці, синтаксисі і фразеології -десь глибоко криється певна філософська система, яка вмикає свої логічні й емоційні ланцюжки. І давно знайомі і до дрібниць вивчені люди, змінивши мову, наче наново народжуються. Вам не здається?

Читайте також: Виробляти серіал і заклеювати українські номери на авто. Чим це відрізняється від заробітків у Росії?

І ще одне. Ті, хто російською полюбляв матюкнутися в мережах, перейшовши на українську, раптом стали дуже делікатними. Хто лаявся українською -продовжують, а неофіти -припинили. Може слів потрібних не знають?
Чи ще щось?

В усякому разі - спасибі вам за вашу українську. Пишіть іще!