Коли президент США Дональд Трамп схвалив рішення перемістити посольство США з Тель-Авіва до Єрусалима та визнати останній столицею Ізраїлю, я спершу не повірив. Такий самовбивчий політичний крок не міг бути схвалений американським політичним істеблішментом. Але згодом виявилося, що це все-таки правда, і президент США доручив розпочати підготовку до переміщення посольства.

Божевільні люди роблять божевільні речі. Лідер Сполучених Штатів, які мають стратегічні союзи з низкою арабських держав, зберігають там інвестиції, гроші та енергетичні потужності, успішно "встрягли" вже у кілька безперспективних війн на Близькому Сході, підписує рішення, яке, вірогідно, втягне США в ще один конфлікт, остаточно зруйнує їхні відносини з рештою світу та продемонструє повну неадекватність чинної адміністрації.

Навіть якщо абстрагуватися від суворої проізраїльської орієнтації Трампа, який оточив себе найбільш затятими лобістами інтересів Тель-Авіва, визнання Єрусалима — стародавнього священного міста трьох релігій (ісламу, християнства та юдаїзму) — столицею Ізраїлю — це "повний зашквар" з будь-якого погляду, постріл у ногу, а, якщо проаналізувати ризики детальніше, то, скоріше, навіть постріл у голову.

Читайте також: Три "дні гніву": палестинці протестують через рішення Трампа щодо Єрусалима, є постраждалі. ФОТО

Місто Єрусалим є одним із основних пунктів у перемовинах між ізраїльтянами та палестинцями, які тривають вже кілька десятиліть. Одне з найдревніших міст світу, Єрусалим, завжди був (а не став) центром трьох релігій, який однаково шанували і християни, і мусульмани, і євреї. Під час Хрестових походів місто вважалося головним трофеєм, і за нього точилися важкі бої. Єрусалим має визначальне значення і для мусульман світу. Тут розташована мечеть Аль-Акса — друге найбільш священне місце для усіх мусульман після Мекки та Медини в Саудівській Аравії.

Саме належність і статус Єрусалима лишається питанням, через яке ізраїльтяни та палестинці не можуть дійти згоди. Із визнанням Трампом Єрусалима "столицею" Ізраїлю, цей пункт автоматично, в односторонньому порядку, вирішується на користь Тель-Авіва, а палестинцям фактично заборонили володіти містом, як і, власне, місцевим християнам, яких там також чимало. Сказати, що через такий крок з боку США мирний процес між Ізраїлем і Палестиною зазнає повного колапсу — не сказати нічого.

Для ізраїльтян Єрусалим є давньою мрією. Вони багато років вважають його своєю столицею та активно забудовують палестинські землі своїми поселеннями. Міжнародна спільнота (включно із США до вчорашнього дня) ніколи не визнавала і не визнає Єрусалим ізраїльським, а поселення взагалі вважають незаконними, і, відповідно до норм міжнародного права та положень договорів, які підписував Ізраїль, так воно і є. Але тепер, коли ізраїльська мрія здійсниться, Тель-Авів отримає карт-бланш на повну та безперешкодну забудову всіх палестинських територій своїми поселеннями. Як відреагують палестинці — не важко здогадатися, і тоді складно буде кивати у бік нібито "схильності до екстремізму" як причини їхньої поведінки.

Читайте також: Ассиметричный ответ Кремля против симметрии Трампа

Саме належність і статус Єрусалима лишається питанням, через яке ізраїльтяни та палестинці не можуть дійти згоди
А виглядає зараз це так: Дональд Трамп, під впливом лобістів на чолі з його зятем Джаредом Кушнером, підписав цей указ, санкціонувавши подальше порушення Ізраїлем міжнародних угод всупереч позиції ООН і більшості держав світу. А те, що Джаред Кушнер, до речі, нещодавно опинився в центрі політичного та корупційного скандалу, коли стало відомо про його причетність до фінансування незаконних єврейських поселень на арабських землях в Єрусалимі, нікого не хвилювало.

Чому рішення Трампа визнати Єрусалим столицею Ізраїлю і перенести туди посольство США — "зашквар" на міжнародній арені? Тому що його не підтримає ніхто. Сусідні Єгипет, Сирія, Ліван і Йорданія лише посилять свою допомогу палестинцям, а якщо ті радикалізуються і почнуть збройним шляхом протистояти ізраїльським поліцейським, військовим і колоністам, можуть розпочати поставки їм озброєння. Близькосхідні союзники США — Ірак, Йорданія та країни Перської затоки — так само не дуже оптимістично поставляться до такогог кроку Трампа. І хоча вони не сильно покажуть це на публіці, у кулуарах на американських чиновників чекають не дуже приємні розмови, а стратегічні альянси зазнають тріщин. Після такого Трампа чекатимуть на Близькому Сході навіть менше, аніж Джорджа Буша-молодшого після війни в Іраку.

Рішення щодо Єрусалима погіршить відносини США з країнами ЄС і Канадою. Вони вже заявили, що не будуть наслідувати приклад Вашингтона і розкритикували його рішення. Євросоюз багато років намагався звести палестинців і ізраїльтян на перемовини, щоб хоча б підвести до якогось мирного розв’язання конфлікту або принаймні окреслити контури майбутньої мирної угоди, оскільки ізраїльсько-палестинський конфлікт — ключовий для регіональної безпеки Близького Сходу. Але тепер, коли Трамп пішов ва-банк у своєму абсолютно невиваженому рішенні, ЄС та інші міжнародні посередники (Швейцарія, Норвегія, Канада) втрачають останні можливості для просування бодай слабкого, але компромісу.

Читайте також: Project Syndicate: Безумие короля Дональда

Мирний процес у Палестині вже кілька років заблокований ізраїльським урядом Біньяміна Нетаньяху. Після перемоги Дональда Трампа на виборах у США він, очевидно, вирішив, що тепер може робити все, що йому заманеться. Реакція палестинців буде страшною, може дійти навіть до Третьої інтифади (повстання). І тоді Сполученим шШтатам доведеться втягнутися у неї, щоб захистити Ізраїль. На якому боці в цій ситуації буде Росія, яка нині підтримує всі антиамериканські уряди в регіоні — прогнозувати не складно. Про Іран і шиїтський рух "Хезболла" біля кордонів з Ізраїлем говорити навіть не доводиться.

Туреччина, яка протягом багатьох років є союзницею США по НАТО, тепер може ще більше зблизитися з російсько-іранським блоком, до якого вона поступово дрейфує протягом останнього року через ситуацію в Сирії та конфлікт навколо Катару. Рішення Трампа вдарило й по турецькій політиці, яка завжди полягала у підтримці палестинців. У 2010 році Туреччина та Ізраїль навіть розірвали дипломатичні відносини через питання блокади сектору Газа. З величезними зусиллями у 2016 році Анкарі знову вдалося піти на певну нормалізацію стосунків з Тель-Авівом, не без допомоги з боку США. Тепер ці відносини під питанням, Туреччина реагуватиме (і вже реагує словами Реджепа Таїпа Ердогана) суворо та категорично, та ще більше впевниться у тому, що сьогоднішні США — ненадійний союзник.

У самому Вашингтоні розглядають як мінімум чотири версії несподіваного рішення Дональда Трампа. Згідно з першою, Трамп просто вирішив втілити в життя те, що боялись реалізувати всі попередні президенти, починаючи з 1995 року, коли ухвалили закон, який мав перенести посольство США в Єрусалим. Але до цього моменту жоден президент США не наважувався цього зробити. А Трамп — зміг.

Відповідно до другої версії, Дональд Трамп ухвалив це рішення, щоб пограти на симпатіях невеликої частини свого електорату — християн-євангелістів і євреїв, які проживають у США.

Третя версія передбачає, що Дональд Трамп вирішив "зіграти в покер" з палестинцями та блефувати, намагаючись змусити їх скинути карти та перестати торгуватися на переговорах, приставши на умови Ізраїлю. Граючи у "сильного рішучого лідера", Трамп нібито показує палестинцям, що він може зробити це, і вони залишаться ні з чим, якщо не підуть на поступки. Ця версія є найбільш раціональною з-поміж усіх, адже зачіпає політичні інтереси США, Ізраїлю та різних груп палестинців.

Зрештою, четверта версія. Вона простіша за усі попередні, і полягає в тому, що нинішній президент США — просто дурень. Найближче оточення Трампа, яке консультує його з питань Близького Сходу — зять Джаред Кушнер і спеціальний представник Джейсон Грінблат — абсолютно та безповоротно зациклені на Ізраїлі (або куплені ним) і, відповідно, рішення Вашингтона — результат такого упередженого консалтингу. До того ж це є демонстрацією відсутності у Дональда Трампа бодай якихось мінімальних знань історії та міжнародних відносин. Причому навіть Республіканська партія в США розколота з цього питання. Лише 33% республіканців підтримують визнання Єрусалима столицею Ізраїлю, якщо вірити даним соціологічної служби "AAI". Ще 48% — складно відповісти.

Визнання Єрусалима столицею Ізраїлю вже викликало бурхливу реакцію світу. Більшість держав, включаючи союзників США, розкритикували це рішення та засудили його. Арабський світ перебуває на межі соціального вибуху, особливо на вулицях Єрусалима та в інших містах Палестини та Ізраїлю. Навіть всередині ізраїльського політикуму не всі такі ж радісні, як прем’єр-міністр Нетаньяху. Вони вказують на те, що Трамп ставить під загрозу пересічних ізраїльтян, які проживають поряд з арабами-палестинцями, і у такий спосіб Вашингтон "підставив усіх". Чимало людей нагнітають паніку, стверджуючи, що відтепер будь-яка невелика акція чи інцидент можуть спровокувати бійню на вулицях стародавнього міста.

Як сказав британський історик і журналіст Роберт Фіск, "ізраїльська мрія здійснилася, але так само реальністю став й арабський кошмар". І з ним важко не погодитись.