Оточення президента успішно похоронило його мрію про другий термін. Тепер любі друзі Порошенка не менш завзято взялися за проект дострокового припинення його першого терміну.

Свита робить короля, а буває, його хоронить, що й спостерігається. Власне, у кожного із президентів, за виключенням першого, поруч стояв його  могильник. У Кучми їх було навіть два – Медведчук і зять Пінчук, у Ющенка – Балога, Януковича зводив у політичну могилу рідний син.

 А хто так завзято копає ту саму могилу Порошенку?

Ціла похоронна команда, зведена Петром Олексійовичем у його власне політбюро, яке він назвав стратегічною радою.

 Глава адміністрації президента, який у політичному менеджменті є другою особою, виявився першим щуром, що втік із корабля, який тоне. Ще ніколи начальник канцелярії не тікав сам від боса, а практично нікому невідомий до призначення три роки тому Ложкін накивав п‘ятами першим.

Як можна тримати у політбюро прем‘єра, якого ти із тріском вигнав?  Порошенко поставив  Яценюка на прив‘язне утримання, а той у відповідь погрожує  самовисуванням у президента – дарма, що із нульовим рейтингом, але чому - не полякати.

Про міністра внутрішніх справ Авакова й мови нема. Власне,  очолювана ним, майже 200-тисячна озброєна ментура виведена із системи державного управління, і накази глави держави для неї не існують.

Читайте також: "Любі друзі" - це не професія, це покликання - Томенко

 Залишився генеральний прокурор Луценко – єдиний президентослухняний, але якраз тупа сервільність і виводить його на роль головного могильника.

Десь з рік обраний у першому турі Порошенко навіть на фоні 10-разового падіння життя громадян – деномінація національної валюти на рівні світового рекорду, так само 3-разове збільшення комунальних податків і стільки ж ріст споживчих цін – навіть на цьому згарищі рейтинг Порошенка  тримався на рівні Януковича часів Майдану – 20 відсотків, що давало бодай примарну ілюзію походу на другий термін.

А відтак оточення придумало нечувану формулу суїциду – для порятунку «Рошену» у сліпому трасті використати …офшори. Банальна оборудка співпала зі світовою антиофшорною революцією, розгорнутою «Світовим консорціумом слідчих журналістів».

 І у цій революції Порошенко удостоївся звання  глобального гросмейстера світової мафії. Західні ЗМІ одразу пророкували, що український президент впаде першим, оскільки серед головних фігурантів були у світі лише два діючі глави держав – Аргентини і України.

Із посади все ж не звалився,  але рейтинг невблаганно із офшорних гаваней поплив донизу, і найвищий рейтинг після першого року і донині уже не у діючого глави держави, а його суперниці на президентських виборах Юлії Тимошенко.

Як відомо, Порошенко – головний лендлорд, який, очевидно, оволодіння українською землею вважає головного особистою ціллю свого президентства. Я написав йому  відкритого листа,  і застеріг, що посягання на землю, яка у менталітеті українців є національним скарбом, що  задумана ним загарбницька війна із селянством закінчиться для нього так само, як для Столипіна.

Читайте також: Відкритий лист Петру Порошенку: "Підсумок трьох років президентства - три відсотки у сухому залишку вашої легітимності"

Навіть бодай ці дві – зовнішня і внутрішня – лопати були достатніми, щоб викопати прірву між Порошенком і народом, нездоланну для нього прірву для походу до народу за повторним обранням.

 Рейтинг переможця виборів у першому турі практично не давав йому змогу не те, що перемогти у другому турі, а бодай ввійти у той клятий тур.

Однак, у Порошенка все ж залишався у руках головний ресурс – час, бо до цейтноту було ще пів-каденції, і можна було б бодай пробувати робити мертву петлю.

Але сталося з точністю до навпаки. Події останніх кількох тижнів свідчать: позбавивши начальника ілюзій щодо другої каденції, любі друзі завзято взялися вкорочувати йому віка на каденції першій.

Я перепитав найближчих політтехнологів Порошенка – хто втягнув його у практично смертельну для нього війну із Саакашвілі? Рошенівські «головастики» вказують пальцем на нинішнього найлюбішого друга Порошенка – Медведчука, який став для нього ще ближчим, ніж для Путіна.

Віриться важко. Хоча за ступенем провальності грузиногейт нагадує стиль кремлівського кума. І все ж на таке самогубство не здатна навіть його провальність. Хіба хотів підставити, і надрочив за інструкцією із Луб’янки  «мстивого»  кондитера на буйного грузина.

Невже не знайшлося людини у всіх цих сміхотворних стратегічних політбюро, яка би сказала Порошенку в ім‘я його порятунку, що усе це «кіно Луценка»  із його бізнес-партнером Курченком – курям на сміх.

Можна було склепати сотні сюжетів компромату про Саакашвілі, але ліпити із нього московського агента? Гарант не просто злетів із котушок, а луснувся головою об підлогу.

Я був минулої неділі  на Майдані, на якому вперше від 2013 року було люду так тисяч 50, і усі ці люди дико обурювалися тим, що з них роблять дурнів, що їх мають за лохів, вішаючи їм  на вуха таку дешеву СБУ-шну чи ФСБ-шну локшину.

Якщо колись дослідники будуть встановлювати фразу, що стала смертельною для Порошенка, то це була фраза Луценка на трибуні парламенту, коли він оголосив війну ФБР.

Читайте також: Боротьба за другий термін. Як президент Порошенко планує вигравати вибори

 Хто порадив президенту воюючої країни відкрити фронт проти стратегічного заокеанського партнера, проти єдиної на планеті наддержави, більше того – проти найсуворішої каральної служби у світі, яким є для усіх американських і неамериканських правителів Федеральне бюро розслідувань США?

Для ФБР власний президент – це комаха, яку можна розчавити, якщо є на то підстави, а тут якийсь карамельний крамар із євро-азійських корумпованих хуторів.

Той, хто вам порадив це зробити, Петре Олексійовичу, переслідує єдину мету – місяці вашого перебування на посаді перетворити у тижні.

Чи можливо ще зупинити снігову лавину, що суне на правлячу голову сюзерена, якого  ведуть на плаху  - свідомо чи несвідомо – найближчі архаровці?

  Задля порятунку Порошенко мав би принести у жертву їх, миттєво у цей критичний момент та безжально вичищаючи власні авгієві конюшні.

Якщо ми найближчими днями не почуємо про ці жертви, то станеться те, чого уже не оминути.   

 Василь БАЗІВ,  для UAINFO