Лікування і «лікування».

Якого лікаря ми вважатимемо більш фаховим: того, хто лікує причини хвороби чи хто лише допомагає залікувати її симтоми?

Яке лікування буде більш успішним: те, в основу якого покладений обгрунтований діагноз, чи те, яке здійснюється на підставі суб‘єктивного поверхового судження?

Якому лікарю ми більше довірятимемо: тому, для якого головним спонуканням до праці є вилікувати пацієнта, чи тому, який найбільше зацікавлений виконувати волю свого начальства?

Всі ці аналогії виникають у мене, коли йдеться про роль Московського Патріархату в контексті російсько-української війни.

Наявність полонених та заручників, яких треба звільнити – це причина чи симтоми війни?

Очевидно, що це наслідок війни, а не причина. Причина – агресивна неоімперська ідеологія «русского мира», яка стала базою спочатку «холодної війни» Росії проти України, а з 2014 р. – і гарячої.

Читайте також: "Обережно, Московський патріархат!": в Одесі активісти застерегають від "вати головного мозку". ФОТО

Чи Церква Московського Патріархату засудила ідеологію «русского мира»? Маючи власні постанови ще 2007 р. про засудження «політичного православ'я» – нинішній провід Митрополії МП в Україні фактично їх ігнорує, підтримуючи це «політичне православ'я». З 2014 року воно виведене з маргінесу хороводів лукіяніків-каурових у мейнстрім реального зосередження влади у Митрополії в руках російського «крёстного отца».

На завершення четвертого року (!) війни Митрополія МП так і не спромоглася назвати її правдиву причину – російську агресію. Натомість в унісон з агресором вона продовжує говорити про «громадянську війну».

Нарешті – цілком очевидно, особливо після подій останніх тижнів, що нинішній провід МП в Україні не розуміє і не хоче розуміти запитів українського народу. Замість того, щоби шукати подолання відчуженості – керівництво Митрополії в центрі та на місцях ще більше поглиблює прірву між собою та суспільством.

Читайте також: Рафіноване фарисейство в одній цитаті

Різного рівня керівники та речники структур МП в Україні без всяких обмежень критикують Українську державу загалом і її конкретних представників зокрема, критикують український народ, критикують українські засоби масової інформації.

Натомість ще жодного разу від них не було почуто критики на адресу позиції та дій Росії, Московської патріархії, тощо.

Чим засвідчується, що прихильність до себе Москви вони цінують більше, ніж прихильність України.
...
Повертаючись до вище наведеної лікарської аналогії (а за православним вченням Церква є також і лікарнею) – мені здається, що Митрополія МПвУ значно більше нагадує другий приклад лікаря, ніж перший.

Хочете, щоби Вас такий лікар лікував?