На передових позиціях у зоні відповідальності десантно-штурмового підрозділу відносно спокійно, але тиша на війні завжди буває оманливою. Бійці завжди готові дати гідну й адекватну відсіч російським окупантам і колаборантам, пише з Луганщини Сергій Жмурко

На одному з опорних пунктів воїнів-десантників нас привітно зустрів командир десантно-штурмової роти, старший лейтенант Дмитро С. Високий, підтягнутий, статний, у таких чоловіків, навіть коли вони в цивільному, одразу впізнаєш військового. Він випромінював упевненість, позитив і доброзичливість.

Молодий офіцер, випускник військової академії 2014-го року. Розпочав свій бойовий шлях у бригаді командиром взводу. Прийнявши на Яворівському полігоні мобілізованих третьої хвилі десантників, готував їх, із ними ж і вирушив на Схід. Прибули 30 серпня в район селища Побєди, заночували, а вже першого дня осені о четвертій ранку потрапили під російські "Смерчі". А далі були важкі та запеклі бої.

Найважчий для роти бій відбувся неподалік села Цвітних Пісків 5 вересня.

– Зараз обстановка у нас відносно спокійна. Противник поки дотримується домовленостей, хоча провокації відбуваються. Ворог періодично випробовує на міцність нашу оборону та перевіряє пильність військовослужбовців, використовуючи снайперів і великокаліберні кулемети. Але ми завжди, готові дати гідну відсіч, – розповідає Дмитро.

У розташуванні підрозділу звертаю увагу на групи десантників, де одні вправляються з кулеметами, інші – зі гранатометами, а поруч іще троє бійців тренуються біля ПТРК. Ротний пояснює: допоки відносно спокійно, в підрозділі організовані заняття під керівництвом командирів взводів і досвідчених сержантів. Заступник командира роти старший лейтенант Ігор К. розповів: "Ось і використовуємо кожну вільну годину аби підвищити навички".

Читайте також: Тренування – запорука перемог артилеристів у бою. ФОТО

Заняття з кулеметниками проводить сержант Іван Ч. Він проходив службу в підрозділі під час мобілізації, звільнився, але всидіти вдома не зміг. На другий же день звернувся до військкомату, хотів іти служити в частину неподалік сім’ї, адже дуже скучив за маленькими донечками. Однак один дзвінок ротного, й сержант не роздумуючи зібрав речі та прибув у десантно-штурмову бригаду. Слова командира про те, що його досвід потрібний для навчання молодого поповнення, були переконливими, а рота вже була, як друга сім’я.

Без зайвих пояснень, оглянувши розташування, зовнішній вигляд бійців, облаштування табору стає зрозумілим, що тут править тверда рука і воля молодого, проте досвідченого бойового командира, який дбає про своїх підлеглих.

– Для потреб підрозділу тут є все необхідне. Щось самі удосконалили, власними силами відновили лазню, яка облаштована на автомобільному причепі. І тепер у будь-який час вільні від чергування десантники можуть і випрати речі, – продовжує знайомити Дмитро зі своїм господарством.

Добротні бліндажі для розміщення, комфортна їдальня у звичайному, хоч і просторому бліндажі вражають своєю охайністю. У куточку тихо лине музика з раритетного програвача зі платівками.

В одному з вільних бліндажів обладнали – спортзал. Встановили турнік, бруси, грушу, гирі, штангу. Навіть боксерські рукавички є.

Разом із ротним короткими перебіжками висуваємось на один з опорників.

– Рухатися потрібно швидко, ділянку прострілюють снайпери, – пояснює Дмитро. Старший на опорнику – сержант. Він доповів командирові про ситуацію. Все стандартно, активності загарбників не помічено. І вже повернувшись у мій бік бадьоро каже: "Ми уважно пильнуємо й готові до сюрпризів". У голосі вчулася впевненість, що якщо й полізуть, то ой як по зубах отримають!

Читайте також: Десантники перетворили частину бойового снаряда на витвір мистецтва. ФОТО

Тим часом ротний у бінокль уважно вдивлявся в бік російських окупантів і колаборантів, дещо уточнив у підлеглих, коротко проінструктував про дії в разі зміни становища, й ми рушили короткими перебіжками на інші позиції.

…Поки були на передових позиціях, десантники вже пообідали та продовжили заняття.

Неподалік від їдальні стояв молодий солдат. "Це наш художник Дмитро, подивіться на його витвір", – порадив офіцер.

На хвостовій частині зі блоком стабілізатора реактивного снаряду від РСЗВ "Смерч" акриловими фарбами була відображена історія найважчих бойових дій підрозділу на Донбасі. Це – запеклі бої в районі населених пунктів Побєди, Щастя, Горлівки, Луганської ТЕС та засідка неподалік Металіста. Окремо зображені імена та прізвища загиблих десантників цієї роти.

Із таким організованим та добре підготовленим особовим складом, можна сказати чітко – "ворог не пройде!"