На початку січня світові ЗМІ повідомили, що Ісландія – перша країна в світі, яка ухвалила закон, що визнає незаконною нерівність оплати праці жінок і чоловіків, які виконують однакову роботу. Це радикальна постанова прогресивної держави з цілком консервативними вподобаннями, пише для "Тижня" Єжи Онух

Ісландія – дуже цікава країна для вивчення, острів на півночі Атлантичного океану на відстані 860 км на північний захід від Шотландії. Це жива лабораторія генеалогічних і водночас генетичних досліджень. На острові мешкає заледве 340 тисяч жителів, що є нащадками нечисленних кланів кельтів і вікінгів, які заселили територію острова на початку IX ст. Хоч як подивись, усі ісландці споріднені. Інколи дуже близько. Понад тисячу років у книзі "Islendingabok" ("Книзі про ісландців") провадять генеалогічний запис чергових поколінь жителів острова. Він такий докладний, що створена 1997 року на його основі інтернет-версія "Islendingabok" охоплює дані про 95% ісландців, що жили на острові від 1650-го.

340 тисяч ісландців мають власну мову, яка сягає своїм корінням прадавньої мови norse, спільної мови скандинавів. За тисячу років її складна граматика майже не змінилася.

Мова ісландців – жива скам’янілість. Завдяки цьому сучасний ісландець здатний прочитати і зрозуміти північні саги, які з’явилися вісімсот років тому. Саме завдяки ісландським текстам ми дізналися про культуру вікінгів, але все має свою причину. Ісландці так пишаються своєю мовою, що ще в XVII ст. вирішили очистити її від запозичень.

Читайте також: Ісландський приклад: закон і порядок ґрунтуються на довірі

Більшість європейських мов має в своїх словниках багато слів грецького і латинського походження, проте не ісландська. Телефон – це simi, адреса – heimilisfang, слово, яке походить зі стародавньої мови norse, де воно означало "нитка". Але ісландська мова – жива й реагує на зміни, які приносить сучасність. Коли ісландці почали вживати англійське слово podcast (безкоштовне завантаження з інтернету аудіо- і відеоматеріалів), Рада у справах мови, що дбає про її стан, одразу знайшла для нього ісландський еквівалент hlavbvarp.

Любов до рідної мови теж має свою ціну. В Ісландії немає змоги вживати розмовний додаток Siri під час спілкування зі своїм айфоном, годі й удома говорити з допомогою програми Alexa, бо ані Apple, ані Amazon не підтримують ісландської мови. А от Google вирішив "ісландизувати" свій метод розпізнавання мови, щоб ісландці могли користуватися системою "Андроїд-1", і це все для 340 тисяч жителів невеликої держави на далекому острові.

Ісландія нагадала мені моє власне коріння, мої предки походили із західної Холмщини (села Селиська, Бортатиче, громада Руське-Пяски, Замойський повіт, Люблінське воєводство), 11 км на північний захід від Замостя, перлини польського Ренесансу, родової садиби магнатської династії Замойських. Це одна з найзахідніших етнічних українських територій. У тридцятих роках XX ст. відомий мовознавець професор Владислав Курашкевич проводив практичні дослідження перехідних білорусько-українських говірок і, вивчаючи говірку села Селиська, зауважив, що вона повна досі живих і щодня вживаних виразів із мови галицько-волинських грамот XIV-XV ст. Ті "скам’янілості" жили серед нас п’ятсот років і протрималися до кінця Другої світової війни, коли 1944 року більшість селищан переїхала не зовсім добровільно в совєтську Україну. Там протягом одного покоління вони цілком асимілювалися до галицького варіанта сучасної української мови, а ті, хто лишився в Польщі, протягом двох поколінь зазнали майже цілковитої полонізації.

Читайте також: Неймовірна природа Ісландії: фото, від яких перехоплює дух

Я дивлюся з подивом і заздрістю, як нечисленний народ, що своєю кількістю дорівнює числу жителів Полтави або Вінниці, зміг протягом тисячі років плекати свою мову, зміг дбати про її унікальну ідентичність і донині чинить опір могутньому впливу імперської англійської мови.

Українська мова має всі риси, щоб бути мовою в собі й для себе, а носії цієї мови пишалися нею не менше за ісландців. У глибинах серця я пишаюся своїми предками, що, відокремлені від вітчизни, не маючи ніякої підтримки, – а може, саме тому? – були здатні жити в мові, яка набула форми скам’янілості, а остаточно вмерла тоді, коли її носіїв позбавили їхньої малої батьківщини.

Яка тут мораль? Ісландці понад тисячу років витримували ізоляцію, важкий клімат, гейзери та вулкани, й ніщо не свідчить про те, що сучасна технологія та супутні їй переможні впливи англійської мови зламали дух і найцінніший культурний скарб – мову, якою кожен ісландець міг би розмовляти зі своїми предками вікінгами.

Вікінги, зрештою, брали чималу участь і в творенні Русі, держави, спадкоємцями якої ми є. Нам лишається тільки дбати про нашу мову, якою можна було б формулювати такий прогресивний закон, як заборону нерівної оплати однакової праці, яку виконують чоловіки й жінки. Берімо приклад з Ісландії та їхньої мови, скам’янілої в досконалому стані.