Крим, Донецьк та Луганськ здала держава. Віддала іншій державі. Планувала здати й ще частину території, але громадяни у Дніпрі, Запоріжжі та Харкові завадили це зробити. Завадили добробати та волонтери. Громадяни організували спротив та зупинили навалу у той час, коли держава розповідала, що армії нема та треба віддавати все, що тільки можна.

Це держава у попередні роки розвалювала армію. Це державний Укроборопром продовжує під час війни торгувати зброєю та не може налагодити поставки своєї до армії. Це держава за 4 роки сама не будує та не надає дозволів будувати патронний завод. Це держава, маючи розгалужену мережу ТОС (раніше ДОСАФ) за цей час нічого не зробила, щоб створити територіальну оборону, це роблять громадяни за свій рахунок та у свій вільний час.

Читайте також: Ані війна, ані пролита кров не роблять державу сильнішою, а суспільство – відповідальнішим

Це держава знищила добровольчий рух та добровольчі формування, коли оговталася та зрозуміла, що добровольці страшніші для неї, ніж регулярні збройні сили іншої держави.

Це держава робить міліонерами чиновників міноборони під час війни.

Це держава руками державних судій тримає за гратами патріотів та 5000 воїнів, що захищали вітчизну від агресора та відпускає на волю зрадників та крисіних.

Це держава не може досі розірвати дипломатичні стосунки з державою-агресором, тому що для держави інша держава не ворог, а лише конкурент в змаганнях за територію, на який можна грабувати.

Це держава під час війни втрачає грошей на поліцію, нацгвардію, СБУ, прокуратури та суди, на все, що захищає її від громадян, більше ніж на армію, що воює з агресором. Тому що згуртована громадськість та вільні громадяни для неї страшніше, ніж інша держава.

Читайте також: Я би порадив усім притомним людям плюнути на державу з високої гори – Дроздов

Бо всі ті хто і є державою, чудово знають, що яким би не був прапор, який портрет не висів на стінці, держслужбовці службу собі знайдуть, як знайшли у Криму, Донецьку чи Луганську. І немає для них ніякого значення це держава ахметова – порошенка, чи путіна – роттенберга, було б де бюджет дерібанити.

Але ж всім нам, хто за поза державою, є що втрачати, бо іншої землі в нас нема, тому й тримаємось. Не завдяки, а всупереч…

Але скільки ще потрібно часу, щоб більшість зрозуміла, що країна та держава це зовсім різні речі?