Захотілось написати, чому у нас з регіональною (і з запорізькою, в тому числі) журналістикою все так сумно.

Для журналістів це очевидні речі, тому можете не читати. Пост для тих, хто далекий від цієї сфери, але періодично задається питанням, що не так з нашими ЗМІ, пише про "журналістику, яку ми заслужили", вотетовотвсьо.

Багато людей сприймають ЗМІ, як щось відірване від ринку. Як такі платформи, які з'являються нізвідки, автоматично мусять нести добре, вічне і розслідування, а звідки у журналістів має братись зарплата, камери, мобільний зв'язок та інтернет, взагалі не думають. Ну кому це цікаво, справді.

Читайте також: Вбити постправду: завдання сучасної журналістики

Але саме існування ЗМІ залежить від того, звідки на нього беруть бабло (з повагою, ваш КЕП). Грантові ЗМІ наразі відкинемо, це окрема тема. Лишається два варіанти:

1. ЗМІ окуповується за рахунок реклами, переважно комерційної. Це найкращий варіант, бо це незалежність. Але тоді саме існування видання напряму залежить від цифри на лічильнику відвідуваності, бо рекламодавці дуже люблять нести бабло в те видання, де їх рекламу побачать. Дивні люди.

2. ЗМІ належить якомусь політику. Але тоді існування видання теж напряму залежить від цифри на лічильнику відвідуваності. Бо політики хочуть, щоб їхню заказушку читали купа виборців на популярному сайті, а не тільки мама редактора. Ріал толк.

Отже. Головна засада існування будь-якого ЗМІ - це відвідуваність. Коли ви пишете "Ці писаки ганяються за тим, щоб побільше народу прочитало". Так, ганяємось. Соррі, ну це правда. Писати особисто для тебе ніхто не буде. Бо зарплату ти журналістам не платиш. Коли ти останній раз заплатив хоч 2 гривні за контент ЗМІ? Отож.

Отже, звідки взяти відвідуваність?

Варіант 1. Писати саме ті круті професійні тексти, які всі так очікують від журналістів. Про корупцію, про добре-вічне, про те, як директор Тепломереж назбирав собі на три "Тойоти" і віллу. Писати таких текстів треба багато. От прямо дуже дофіга. Бо по-перше ти сам - дада, ти - котрий таких текстів вимагаєш - готовий читати їх з великою натяжкою та по діагоналі. Бо (не бреши собі) - це важко і місцями скучно. Витяги з реєстру майна - це тобі не фоточки розбитого "Мерседесу". Читати такі тексти - теж робота. А нафіга тобі ще працювати, якщо шеф і так напрягає, мозок і так по життю напружується, а тут тобі ще підсовують якісь там цифри та терміни? Добровільно, та ще й безкоштовно зайвий раз напружуватись? Та ну нах.

Так от, щоб в сумі ваші класні розумні тексти нашкребли таку відвідуваність, щоб видання могло існувати в принципі, таких текстів має бути дофіга. А розумні тексти - це дорогий контент. Чим більше часу займає написання тексту, тим дорожче він коштує для редакції. Бо час журналіста треба оплачувати, а хороші журналісти (очевидно) коштують дорожче за хрінових.

І ще щоб зробити класний контент, бажано мати хорошу техніку. 

І не три журналіста, а хоча б 10. Бо три журналісти напишуть три хороших тексти на тиждень.

А ще - мати машину з бензином, щоб покататись по місту і заїхати на полігон у село Веселе, порахувати, скільки машин там вигружають сміття. Ну ви зрозуміли - щоб не просто за стареньким ноутом сидіти.

Врешті щоб отримати велику цифру на лічильнику відвідуваності, і при цьому писати круті тексти, треба мати багато бабла. Стільки бабла, що його рекламою не заробиш. Особливо в регіонах, де бабла мало, а рекламодавці хочуть "оце, оце, і ще банер" за 5 гривень. І рекламодавців особливо нема. Особливо в Запоріжжі, де погано з приватним бізнесом.

Таке видання може існувати. Існувати в мінус - якщо у якогось політика-власника ну дуже дохрєна легкого бабла, і йому дуже хочеться, щоб скількись людей читало хороші тексти, перемішані з його заказушкою. Але вас теж це не влаштує, бо заказушку ви читати не хочете. Та й політикам у 99% випадків пофігу, якої якості тексти на його карманному сайті, голове щоб з лічильником все було норм.

Варіант 2. Ще можна робити "дешевий контент". Тобто новини. Чим менше часу у журналіста йде на новину, тим дешевше вона обходиться виданню. Та й хороших журналістів тут особливо не треба: новину плюс-мінус може написати середнячковий студент. Натомість - 0,5 новини приносить таку ж відвідуваність, як хороше розслідування. Улювлюєте суть, да? Think about it!

Що ми бачимо? 

1. Щоб ЗМІ просто існувало, треба, щоб його читали. 

2. Народ краще читає новини. 

3. Бабла в регіонах мало. 

4. Тому в регіонах всі роблять "дешевий" контент.

Нічого особистого, просто ринок. Просто засади для самого існування ЗМІ.

Отже, якщо ви в регіональній журналістиці бачите щось класне, варіанта два:

1. Тут пахне грантом (таких журналістів ви зазвичай називаєте грантожерами і дуже не любите).

2. Це особисте бажання журналіста, який однією ногою робить "дешевий" контент для відвідуваності, а в сусідньому вікні, або ночами пише щось класне - для власного задоволення.

Читайте також: Найнебезпечніші держави для журналістів у 2017

Отже, хороша журналістика, яку всі так хочуть бачити, в регіонах з'явиться за таких умов: 

1. Якщо в регіонах з'явиться бізнес. Багато бізнесу. Багато багатого бізнесу, що готовий буде платити за рекламу хороші гроші (що буде дуже нескоро). 

2. Якщо народ буде читати хороші тексти так само активно, як дивитись фоточки з аварій (що наврядчи)

3. Якщо ви почнете платити за контент (що взагалі анріал).

Що робити?

1. Розуміти цю ситуацію

2. Не вимагати неможливого

3. Підтримувати журналістів, які намагаються робити щось більше, а не розривати їх за кожну дрібну фігню.

Дякую, що дочитали.