Є те, в чому Україна - єдина. Це поганий сервіс і абсолютнійша неповага до клієнтів. Від Сходу й до Заходу уздовж і поперек.

Моє життя ускладнюється тим, що я - вегетаріанка. Я ніколи не пропагандую свою "віру", нікому не нав'язую, не вимагаю окреме веганське меню, але підозрюю, що маю право знати, що входить до складу тієї чи іншої страви, за яку я плачу гроші.

Я хочу розповісти три випадки - один з них трапився сьогодні.

***
Десь під Полтавою. Маленька кафешка, в меню грибна юшка.

Питаю, грибна юшка хоч не на м'ясі?

Ні, кажуть, ви шо?

Приносять, черпаю ложкою - курятина. Кличу офіціантку.

Кажу, що це таке? Відповідає.

Якась ця юшечка така пісненька була, то я рішила вам туди м'ясця кинути.

Дякую, що не лайна...але навіщо я запитувала?

***
Десь під Донецьком.Нас за столом шестеро.

Саня замовив фетучіні з меню. Записали. Попередили, що годинку може готуватися їжа. Ми погодились.

Минула година. Почали приносити їжу. Наприклад, три склянки томатного соку...

Минули дві години і всю їжу принесли, окрім...так, фетучіні... В нас були різні версії.

Що вони просто гуглять, що таке фетучіні. Або пішли в сільпо по фетучіні.

Що вони плачуть, що не дізнались, що таке фетучіні. Минуло три години.

Читайте також: О ресторанном бизнесе и жлобстве по-украински

Декому хотілося додому, аби не зголодніти наново. Принесли чек.

А там погана новина для голодного Сані. В чеку вичеркнуто фетучіні.

Фіг тобі, а не мармишель. Кличемо офіціанта.

Питаємо, чому так.Каже, ви відмовилися від фетучіні, коли попросили чек.

Ми не погодилися з цією версію. Нам кажуть - можете піти до шеф-кухаря на кухню і вона вам все пояснить.

Але не можна "пояснити все". Наприклад, чому три склянки соку коштують 28 гривень.

А скільки ж тоді ж тоді коштує склянка? Справа ж не в грошах. От взагалі.

***
Десь піж Львовом. Місце, яке називають "рестораном".

Принаймні, так говорять на гарячій лінії куди я дзвонила. Довго читаю меню.

Запитую, чи не на м'ясі шпинатний суп?

Ні, кажуть. Там шпинат та вершки. І все?

Тааак!

Ура, кажу!

Супчик)

Плачу гроші, їм печену картоплю і чекаю суп. Там не було м'яса. Там був лосось. Насипаний зверху.

Суп дійсно вариться без м'яса. Але зверху насипають лососєве м'ясо.

Мені доводили, що лосось - то риба. А риба - ніяке не м'ясо.

Але погодилися принести іншу порцію.

Я встигла подумати, що як швидко знайшли мені чистого супу...і витягла шматок риби, який не довиловили...

Ми попросили покликати менеджера, але безрезультатно. Обидва рази.

Я попросила номер гарячої лінії.

Мені дали номер "фішки".

"Якщо ви хочете дізнатись кількість балів...".

Я знайшла номер. Там якийсь хлопець намагався переконати мене, що "риба - це не м'ясо".

Запитую у офіціантів:

- скажіть, а де менеджер?

- мовчанка

-менеджер хворий?

- ні

- менеджер у відпустці?

- ні

- менеджер вийде?

- мовчанка

Партизани з бандерштату)

Я не просила назад гроші, я не хотіла їхнього супу і нірибунім'ясо. Я нікого не закликаю бути вегетаріанцем, але я особисто маю на це право!

Читайте також:  Тренды в ресторанном бизнесе в 2018 году

Уявіть, що у вашої дитини алергія на арахіс. А їй подають млинець з арахісовою пастою замість шоколаду....

Коли ви будете кричати, що на Сході живуть нетакі, на Заході такі, а в центрі осьтакі, то ні.

Україна єдина!

Поки я писала цей пост, мені подзвонила регіональна представниця "ресторану". Каже, не переживайте, звільнимо кухаря.

А я переживаю, бо кухар був якраз ні до чого. Цікавіше, де був менеджер....

А менеджер був на випробувальному терміні.

Кажуть, зроблять ребрендінг, навчать персонал працювати, зроблять вегетаріанські страви і запросять на обід.

Я навіть не маю сил сердитись, але як же остогидло примушувати людей поважати мінімальні особливості кожного клієнта, не кажучи вже про кожну людину.

Сказали, риби там тієї 30 грам було....було б чого й сваритися.