Ослаблену кризою та війною українську націю продовжують розбирати на шматки. Слідом за Польщею та Литвою уряд Чехії також ухвалив рішення про збільшення кількості робочих віз для українців до 800 на місяць, а також про прискорення і спрощення процедури їх надання.

Всього у Чехії сьогодні відкрито близько 132 тисяч вакансій, переважну більшість з яких уряд планує закрити за рахунок українців.

Сьогодні Україна слабка, населення — бідне та розгублене, і цим намагаються скористатися все більше держав для вирішення власних проблем. Не тому, що навколо нас вороги, а тому, що інакше в політиці не буває.

Читайте також: Чому Україна має порахувати своїх трудових мігрантів

Глобальний світ безжальний до слабких. “Падаючого — підштовхни”: ця сентенція Ніцше якнайкраще характеризує взаємовідносини держав, де сильні країни використовують чужу слабкість для власного зміцнення.

Польща, Словаччина, Чехія, інші країни Східної Європи — всі вони швидко збагнули, що саме зараз в них є унікальна можливість ліквідувати за рахунок України жахливий дефіцит кадрів, який утворився в них після не завжди продуманих ліберальних реформ. Тому сьогодні в цих країнах відбувається нечувана раніше лібералізація трудового законодавства саме по відношенню до українців.

Наші сусіди вміють створювати умови для залучення до себе нових кадрів, в той час як наша влада створює всі умови для їхнього відтоку.

Крім того, стимулювання трудової міграції з України дає цим країнам зручний аргумент перед керівництвом ЄС, щоб не приймати до себе біженців з Близького Сходу та Африки: мовляв, до нас і так масово їдуть українці.

Причому, якщо раніше до Європи на заробітки їхали представники робітничих спеціальностей, то сьогодні ці країни цілеспрямовано заманюють до себе медиків, вчителів, працівників сфери IT, електроніки, машинобудування тощо.

За останні роки до Польщі, Словаччини та Чехії та інших країн Європи виїхало кілька мільйонів українців. Тільки лікарів поїхало близько 70 тисяч. І якщо раніше це була переважно тимчасова трудова міграція, то сьогодні виїжджають цілими сім’ями, розраховуючи залишитися там назавжди.

Вже у найближчому майбутньому нам загрожує не тільки кадровий голод, але й суттєве зниження якості трудових ресурсів: найкращі поїдуть за кордон. З ким будемо відбудовувати Україну?

Читайте також: Чому реформ дедалі більше, а охочих жити в Україні менше?

Схоже, українська влада живе у власному паралельному вимірі і не бачить, що ситуація заходить у такий глухий кут, з якого вибратися потім буде надзвичайно важко. Нам загрожує втрата найбільш енергійної та талановитої частини нації, і це — найжахливіше, що може з нами трапитися.

Тому я вимагаю в уряду негайно створити Міжвідомчу групу з відновлення людського потенціалу України, яка має виробити комплексну стратегію із запобігання відтоку кадрів, покращення якості життя громадян, відродження інтелектуального, фізичного та культурного становища української нації.