Справи такі. Тепер я - двірник у столиці.

1.У мне 7- годинний робочий день. Але 6 днів на тиждень. Починаю з 6:00 і до 15:00.

2.Зарплатня 3 800, це якщо окрім прибудинкової території та сміттєпроводів візьму ще прибирання під’їздів.

3. Прибирання під’їздів – додаткові гроші: 800 грн на місяць. Виходить десь 10 грн на день за один під’їзд.

Читайте також: Трудно поверить, что такое варварство возможно в самом сердце столицы. ФОТО

4. Із приємного: форма - тепла. Навіть чоботи і рукавички видали, теж теплі.

5. Із прекрасного: можна отримати квартиру...можна було. Зараз вже все. Ярмарок щедрості, кажуть, для двірників зачинився. Хіба що кімнату у гуртожитку.

6. Я ненавиджу сніг. Із ним зміна може затягнутись до ночі. Але це ж сніг. Його не вмовиш не падати...Інша справа люди...

7. Сміттєпроводи. Це винахід проти людської гідності. Схема така. Жильці викидають сміття в сміттєпровід. Воно падає через трубу в маленьку кімнату на рядно. І я його виношу сама або із допомогою інших двірників. Це постійна антисанітарія, гризуни і сморід у під'їзді. Якого лисого ще досі існують сміттєпроводи?

8. Припарковані машини у дворі. Між ними трактор не почистить. Це роблю я. Прийде господар, зміте сніг зі своєї машини. І мені знову це треба прибрати.

Читайте також: Щорічно Україна втрачає близько 240$ млн на переробці сміття

9. Недопалки. Багато хто каже, прибрати їх - це моя робота.

Люди, робота двірника дійсно чистити і прибирати, але чому всі вирішили, що він має прибирати за кимось?