Якщо чесно, то мені добряче набридла вся ця «гібридна справедливість», яку так активно ретранслюють останнім часом численні провладні «активісти» та опініонмейкери, котрі самовіддано беруть на себе функцію суддів, прокурорів та адвокатів одночасно, намагаючись цензурувати ефір та все, що з ним пов’язано, тримаючи доцільність у серці та темник в голові.

І, водночас, за всього свого «почуття справедливості», тим не менше, мають досить вибірковий «зір», який, крім того, може і суттєво змінюватися протягом часу.

Читайте також: Скандал с буровыми вышками – дело рук "молодой команды" окружения экс-президента Януковича

Ну от виходить, наприклад, колишній соратник Януковича (а хіба міг не соратник очолювати його штаб?), та починає розказувати, що «соратникам Януковича не місце на ТБ». Ок, а ти тоді що там робиш? Чи «священне світло» легітимності діючого Гаранта таке святе і всесильне, що досить його осяяння, і будь-який «соратник Януковича» під його променями одразу перетворюється на «не соратника»?

І все? «Був Савл – став Павло»?

Просто цікаво, де той комітет із переатестації «соратників Януковича», котрий їх перевіряє, видає їм «аусвайс» про «допуск на ТБ, у міністерства та парламент», і скільки такий аусвайс коштує? І кому платять? Реально цікаво.

Або ось до слова ситуація із останніми заявами Генпрокурора. Всі кому тільки не лінь, роками розказували про «вишки Бойка», вбивали цю тезу у голови людей так настирливо, що ця теза набула статусу ідіоми і почала сприйматися як «самочевидний» факт попри те, що в прокуратурі весь цей час ніхто і не думав турбуватися доводити факт бодай причетності Бойка до тих вишок.

І ось виходить Генпрокурор і каже, що, виявляється, «вишки Бойка» - це як та «морська свинка». Не свинка, і не морська.

Себто, до Бойка стосунку не мають, а вся ця «вишкова» історія – продукт інтенсивної діяльності «сім’ї Януковича». І, звісно, мусиш вірити. Ти ж не «зрадофіл» якісь – Генпрокурору не вірити. Він знає, що каже, і все, що він каже – наближає Перемогу. Значить, говорити про приналежність легендарних «вишок» Бойку відтепер зась... 

Правда, деякі питання лишаються. Наприклад, що робити з тими, хто, згідно до актуальної офіційної та єдиної версії, «поширював брудні інсинуації та зводив наклеп на Бойка, докоряючи йому тими зловісними вишками»?

Це по-перше. Крім того, а що власне заважало ГПУ встановити дані факти раніше? І де гарантія, що завтра позиція Генпрокурора не поміняється і виникнуть нові обставини… Невже виходить, що «поява» або «зникнення» тієї або іншої теми залежить виключно від політичної кон’юнктури?

Вчора «вишки Бойко» були потрібні – і про них всі говорили, а сьогодні кон’юнктура змінилася, і все, немає «вишок Бойка», а є лише «вишки Арбузова та Януковича»? А трапитися завтра, коли щось знову зміниться, і буде якійсь інший «політичний вітер»? «Вишки Арбузова та Януковича» знову перетворять зусиллями спеціально навчених людей на «вишки Бойка»?

Не дивно, що «західні партнери» так беруться тиснути на Україну з питань саме правоохоронної та судової реформи, бо чи можна говорити про якесь правосуддя у спілкуванні з людьми, які багатомільйонними буровими платформами оперують як фокусники кроликами: то «дістають з капелюха», то пхають туди ж знову?

Як тут не згадати про ще один цікавий термін – «вибіркове правосуддя», котрим у нас намагаються приховати відсутність правосуддя як такого. Адже «вибірковість» і «право» не можуть існувати у одній реальності.

Читайте також: Генпрокурор: Арбузова і Азарова оголошено у розшук

Тим більше, якщо все замішано на густому «коктейлі» з вибірковості, правоохоронної діяльності і політики. «Друзям все, а ворогам – закон»? Правда, в українських реаліях і тут не все так просто, бо «друзі» і «вороги» постійно міняються місцями.

Тому і «законом» доводиться «крутити». Часто – на 180 градусів, так що голова вже йде обертом.